Зараз почне кипіти «наш разум возмущенный» і вимагати усіх найтяжчих кар на голову нещасного судді, любителя колядок і народних традицій у вигляді посівання доларами Ігоря Зварича, який донедавна був головою Львівського обласного апеляційного суду. Як відомо, його прихопили на мільйонних хабарах, а потім він утік від слідства, але правда таки перемогла і його днями затримали бійці «Альфи». За час його відсутності з’ясувалося, що він нібито не тільки хабарі брав, а ще й гультіпакою виявився — влаштовував сексуальні оргії просто у своєму поважному робочому кабінеті. Про це розповів журналістам заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін, який переглядав зроблені на робочому місці судді таємні відеозаписи. Розповівши про таку розпусту, добродій Кузьмін додав, що він пропонує обмежити недоторканність суддів, і звернувся з відповідним листом до Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради.
Ну і правда, як такому аморальному типові залишити недоторканність? Він же тоді зовсім розперезається й оргії почне влаштовувати уже не в себе в кабінеті, а просто в залі суду. А про хабарі — то й казати нічого. Він їх просто на вулиці почне брати у всіх, хто підвернеться під його загребущу руку. Та його не тільки недоторканності слід позбавити, а ще й до стінки поставити, а разом з ним — решту суддівських хабарників.
Вловивши іронію у моїх словах, допитливий читач обурено запитає: «Так ви проти покарання хабарників?». І я зразу відповім: «Я — за покарання хабарників!». Але зверну вашу увагу на інтерв’ю, яке суддя Зварич, перебуваючи в розшуку, дав інтернет-газеті «ВВС». Він заявив, що нема жодного судді, який би не брав хабарів — хіба що зовсім молоді, які тільки-но чекають вигідних пропозицій. Він також заявив, мовляв, нагорі сидять такі хабарники, що поруч з ними він жалюгідний учень. Власне, він озвучив те, про що ми й так знали: ціла система правосуддя залежить від різноманітних кримінальних і політичних угруповань.
Очевидно, що за такого становища прості рішення тут не допоможуть. Позбавлення суддівської недоторканності, як це пропонує заступник генерального прокурора, не тільки не вирішить проблему, а ще й посилить її, бо зробить суддів більш залежними від тих, хто дає хабарі. Без недоторканності суддя вилітатиме із крісла, як тільки він хоч трохи не догодить комусь із закулісних ляльководів. А рядові громадяни на нього навряд чи вплинуть. Він їх продовжуватиме або дурити, або відверто обдирати як ту липку. Отож пропозиції від Кузьміна, хоч би якими логічними й справедливими вони здавалися, грають на руку тим же кланам.
Вихід, звісно, в комплексному реформуванні судової системи, що нам і обіцяли всі «помаранчеві» політики на Майдані. Спершу вищі посадовці начебто вирізнялися рішучістю, навіть законопроект щодо реформи судової системи пройшов перше читання у парламенті. А потім все загальмувалося. Винуватцями такого становища називають багатьох осіб. Того ж голову Верховного Суду Василя Онопенка, котрий, будучи депутатом, виступав за створення ряду спеціалізованих судів, а тепер воліє, щоб суди залишалися фактично підпорядкованими найвищій судовій інстанції. Таку систему порівнюють з пірамідою.
Витівки чинить і комітет ВР з питань правосуддя на чолі із знаменитим Сергієм Ківаловим, котрий у червні минулого року з порушенням законів і регламенту ухвалив законопроект, який не проходив експертиз у відповідних інстанціях і був, за оцінками експертів, сумішшю бульдога з носорогом. На щастя, до голосування у сесійній залі не дійшло.
Але, зрештою, питання не в конкретних іменах. Уся наша еліта, здається, ще не дозріла до усвідомлення того, що справедливий суд елементарно вигідний усім. Бо нинішня ситуація не може тривати вічно і веде до розвалу. І під руїнами опинимося не тільки ми з вами, а й представники так званої еліти. Може, вони й розуміють це, але чекають, поки півень дзьобне їх в одне місце.
