10 грудня на різних континентах відзначали Всесвітній день захисту прав тварин. Люди, які займаються допомогою тваринам, зібралися на території київського культурного кластеру IZONE, де проходила Школа волонтерів, щоб поділитися досвідом роботи. До речі, вхід на подію в натуральних шубах та з елементами натурального хутра був заборонений. Проект організував благодійний фонд «Клуб Добродіїв».
Як виявилося, ініціатив у напрямку захисту прав тварин Україні багато, в основному їх представляють молоді люди. Основне питання — як об’єднати зусилля активістів для вирішення проблем бездомних і хворих тварин. Також треба обмінюватися досвідом, адже кожен може розповісти щось корисне. Поле діяльності щодо захисту прав тварин у нас безмежне, є багато нюансів: від того, як збирати кошти для порятунку тварини, до законодавчих ініціатив.
«ПОТРІБНІ ДУША І БАГАТО ОДНОДУМЦІВ»
«Іноді дуже важко зрозуміти, як можна збирати кошти для тварин, якщо багато людей потребують допомоги, — каже Ірина ГУЦАЛ, директорка Української біржі благодійності. — Основна наша відповідь — допомагати потрібно всім, але найважливіше — спочатку визначитися зі своїми пріоритетами, чим ви насправді хочете займатися. Не треба змушувати людей перераховувати кошти, «грати» на їхніх почуттях. Слід дати альтернативу: людина сама має прийти до розуміння, що можна комусь допомогти. Це має йти від душі. Ніколи не потрібно йти на «крайніх» негативних емоціях. Знаходьте побільше однодумців — з ними легше досягати цілей. Не треба конкурувати з організаціями, які вже зарекомендували себе в вашому регіоні — потрібно дружити. Найважливіше: коли аналізуєте те, що робиться, варто подумати, як ви можете посилити ефективність спільної діяльності. Прийдіть і запропонуйте свої ідеї. Ваші меседжі повинні бути чіткими і зрозумілими...».
Фахівці попереджають, що коли ви бачите в інтернеті публікацію про збір коштів для допомоги тварині, спочатку слід перевірити інформацію на достовірність. Тільки після цього — перепостити повідомлення, переслати кошти чи надати іншу допомогу. Якщо самі збираєте кошти на допомогу тварині, то треба точно знати, на що вони підуть. Також важливо тримати баланс між емоціями та раціо: всі рішення потрібно приймати зважено, оцінити, наскільки допомога доцільна. А зацікавити інших можна цікавою історією про тваринку, має бути її фото.
Те, що в Європі є звичною практичною, — адопція, тобто «усиновлення» тварин, — і підтримується там місцевими органами влади, в Україні поки розвивається як окремі ініціативи. Киянка Євгенія Драч займається саме цим — допомагає тваринам знайти домівку.
«Я — частина команди дуже активних людей, ми займаємося собаками та котами. Якщо ви теж хочете цим займатися, то спочатку слід чітко визначитися з тим, що вмієте робити, чи що подобається робити. У цій справі потрібні душа і багато однодумців. Це — ті ж самі продажі, тільки замість грошей ви отримуєте щастя», — стверджує авторка ініціативи «Хочу собаку» Євгенія ДРАЧ, яка прийшла до цієї справи через фотографію. Спочатку Євгенія фотографувала тварин, яким був потрібен дім, а потім стала займатися безпосередньо допомогою чотирилапим.
ВІДЧАЙ І ПІДТРИМКА ДАЛАЙ-ЛАМИ
Надихнула українських захисників тварин на майбутню роботу депутатка парламенту Нідерландів Карен Соетерс. Карен — представниця єдиної країни у світі, де в парламенті є зоозахисна партія Party for the Animals. Зрозуміло, що заходи, спрямовані на захист тварин, які сьогодні здійснюють у Нідерландах, значно випереджають те, що проводиться в Україні. Але є надії, що в цій справі нас теж чекає успіх. Тому гарний досвід — дуже важливий.
У 2002 році, коли Party for the Animals тільки утворилася, майже ніхто не вірив, що вона пройде до парламенту, з ініціаторів сміялися. Але наполегливість, віра у свої сили та саму справу зробили своє: у 2005 році Party for the Animals пройшла в парламент, а її ідеї підхопили більшість партій Нідерландів. Карен Соетерс також наголошує на необхідності об’єднання зусиль та «інфікуванні» цими ідеями активних членів суспільства.
«Це був довгий шлях із відчаєм, насмішками, злістю, але це було нашою метою. Після того, як ми захистили права жінок і дітей, наступними мали стати, на нашу думку, — брати наші менші, — розповідає директорка наукового бюро Party for the Animals, депутатка нідерландського парламенту Карен СОЕТЕРС. — У програмі нашої партії сповідували чотири основних принципи: співчуття до тварин, стабільність, персональна свобода та персональна відповідальність. До роботи долучали «зірок», деякі ставали обличчям наших кампаній. Нас підтримали, зокрема, Пол Маккартні та Далай-лама. Через рік роботи ми побачили, що питання захисту прав тварин почали з’являтися і в програмах інших партій. Отже, це було дійсно цікаво для людей, партій, громад. Сьогодні у нас — 18 місць у парламенті, 15 місць — у міністерстві, яке управляє водними ресурсами, одне — в Європарламенті».
Як додає Карен Соетерс, за 12 років парламентської діяльності вдалося зробити чимало: заборонили роботу цирку з тваринами та вирощування тварин у промислових цілях, запровадили суворий контроль над розмноженням домашніх тварин. Завдання на сьогодні — боротьба з промислом диких тварин, робота з суспільством у напрямку відмови від використання натурального хутра. Багато уваги приділяється дослідженню дотримання прав тварин. Party for the Animals також займається такими питаннями, як збереження водних ресурсів, здорове харчування та зміна клімату. Подібні партії вже почали створюватися у Франції, на Тайвані, в Іспанії та Австралії.
