Нещодавно «День» писав у матеріалі «Дністер — без ГЕС» (№2 за 13 січня 2016 року), що ПАТ «Укргідроенерго» планує збудувати сім гідроелектростанцій на Дністрі. Водночас Міністерство екології та природних ресурсів вважає, що не варто дозволяти будівництво каскадів ГЕС у верхній течії цієї ріки. Щоб дізнатися позицію «Укргідроенерго», ми надіслали запит до компанії і нещодавно отримали відповідь.
Від імені гендиректора Ігоря Сироти нам повідомили, що у 2016—2017 роках плануються лише вишукувальні роботи та розробка техніко-економічного обґрунтування можливості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Компанія наголосила, що жодних будівельних робіт не буде, лише своєрідна розвідка.
Принаймні, найближчі два роки. Далі — хтозна, бо описали у листі суцільні переваги від гідроелектростанцій: це запобігатиме повеням, розвиватиме туристичний потенціал регіону (зауважмо, за наявності хороших доріг та іншої інфраструктури), а під час розробки проектів ГЕС залучають учених та експертів із провідних наукових інституцій країни. Зауваження Мінекології, що місця, обрані для ГЕС, — це заповідні території, зокрема Національного природного парку «Дністровський каньйон», прокоментували просто: про заповідні об’єкти знають, тому під час вишукувальних робіт це врахують.
РЯТУЮТЬ ЧИ ЗНИЩУЮТЬ?
Та головний аргумент від «Укргідроенерго», чому все-таки варто будувати ГЕС, — це виконання Україною умов європейської екологічної «Стратегії 20-20-20», яка передбачає збільшення частки енергії з відновлювальних джерел у країнах ЄС до 20%. В Україні ж всі альтернативні джерела за 2015 рік дали близько 12% від загальної кількості виробленої енергії.
Однак екологи акцентують: зведення ГЕС знищує ландшафти, рідкісні види тварин і рослин, замулює річки, а саме будівництво гідроелектростанцій в Україні часто здійснюється з порушенням як українського, так і міжнародного законодавства. Проте цією справою досить вигідно займатись, бо держава закуповує альтернативну енергію за так званим зеленим тарифом. Приміром, 2014 року власники гідроелектростанцій отримали за продаж енергії 506 мільйонів гривень! Тож поки Україна обирає шлях легкого заробітку і планує бізнес-проекти на річках. Заразом знищує водойми. Так, цього літа річка Рось у місті Богуслав раптово пересохла — у цьому екологи звинувачують гесівців, які проводили тоді скид води.
ЄВРОПА ЗМЕНШУЄ КІЛЬКІСТЬ ГЕС
У багатьох країнах світу наразі прораховують, чи справді вигідні та ефективні ГЕС. Якщо так, то їх слід будувати за надсучасними технологіями з мінімальною шкодою для довкілля. Тому світом поширюється інша тенденція — не збільшення, а зменшення частки малих ГЕС у загальному виробництві енергії з відновлювальних джерел. У Євросоюзі в останні роки зменшилась державна підтримка альтернативної енергетики, зокрема, після кризи 2008—2009 років. Також у ЄС посилили вимоги щодо охорони довкілля: різні приписи передбачають покращення стану річок, зведення рибопропускних та рибозахисних споруд, виділення ділянок річок, де будівництво ГЕС неприпустиме. Крім цього, збільшили вимоги до обсягу залишкового стоку, котрий повинен лишатись у річці, на якій працює гідроелектростанція.
РІЧКИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ГРОМАДИ
«У США бізнесмени-гесівці через конгресменів-республіканців проштовхують законопроект, який виведе ГЕС за межі частини природоохоронних актів і спростить їх будівництво, — описав у Facebook проблеми американців еколог Петро Тєстов. — Нижню палату парламенту він вже пройшов, але проти нього розгорнули потужну громадську кампанію. І поки що Барак Обама готовий ветувати цей законопроект. У принципі типова ситуація для всіх країн: активісти хочуть зберегти природу, бізнесмени хочуть побільше заробити. Але якщо подивитись на перелік із 218 недержавних організацій, які підписали лист проти цього законопроекту, половина з них — не природоохоронні організації, а туристичні, спортивні, рибальські. А що у нас? Роками триває кампанія проти будівництва ГЕС. І серед туристів, спортсменів, рибалок активну участь беруть здебільшого тільки організації західного регіону. Але ГЕС є проблемою не тільки заходу, вони негативно впливають на Буг, Рось чи Тетерів».
Це — заклик еколога до усіх українців бути активнішими у захисті довкілля. До бізнесменів — інша пропозиція. Зараз європейці шукають нові відновлювальні джерела енергії, використовують не лише воду, сонце та вітер. Так, в Іспанії створили установку, яка перетворює відходи виробництва оливкової олії в електроенергію. У нас екологи пропонують добувати енергію з тирси — з неї можна виготовляти паливні гранули.
ДОВІДКА «Дня»
Ми зібрали приклади з досвіду європейських країн — як за кордоном вирішують питання, пов’язані з будівництвом гідроелектростанцій.
• У Словенії нові вимоги до залишкового стоку у річках призвели до того, що гідроелектростанції втратили 30—60% потужностей. Як наслідок, стали нерентабельними багато проектів з будівництва малих ГЕС.
• У Франції впроваджено нову класифікацію річок, зокрема, виділені ті, де заборонено будь-яке будівництво нових гребель, і ті, які треба повернути до природного стану.
• У Чехії під час посухи 2015 року багато річок пересохло, вони стали непридатними для водного туризму. Перевірки інспекції підтвердили, що власники малих ГЕС не завжди дотримуються норм щодо залишкового стоку.
• У Румунії за скаргами екологів Європейська комісія почала розслідування щодо порушень законодавства під час будівництва малих ГЕС у горах Фегераш.
• У Польщі свого часу розгорнули широку громадську кампанію STOP Przegradzaniu rzek за введення мораторію на будівництво малих ГЕС, що призвело до відмови від будівництва значної кількості об’єктів.
• У Німеччині визнали, що тільки 7% економічно доцільного потенціалу малої гідроенергетики може бути реалізовано.
