Майже рік тому «День» розповідав про фінансові зловживання департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації. У 2016 році чиновники провели тендери на написання наукових обґрунтувань і створення картографічних матеріалів для шести об’єктів природно-заповідного фонду вартістю у 355 тисяч гривень (детальніше про це у матеріалі «Сім дерев та одне джерело», №8—9 за 20—21 січня 2017 року). Їхня загальна площа — усього 142 гектари. Фактично це точкові об’єкти, пам’ятки природи на зразок вікових дерев чи невеликих джерел. Тоді тендери проводилися за старою схемою, через «Вісник державних закупівель», а не через систему ProZorro. Суми виявилися завищеними, а торги у більшості випадків вигравали Державна екологічна академія та ТОВ «Експертцентр».
Як з’ясували експерти міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина», навіть нові правила не зламали старих схем. Переможцями торгів зараз стають ті самі учасники, змінилися лише суми.
ТРИКУТНИК ЗЛОВЖИВАНЬ
Фахівці МБО «Екологія — Право — Людина» звернули увагу на два тендери департаменту екології Київської ОДА, проведені влітку 2017 року. Перший — на визначення перспективних територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та розроблення наукових обґрунтувань щодо доцільності їхнього створення, орієнтовною вартістю 200 тисяч гривень. У ньому брали участь Державна екологічна академія (ДЕА), ТОВ «Експертцентр» та приватне підприємство «Центр екологічного управління».
«Значно дешевшу пропозицію ПП «Центр екологічного управління» відхилили через невідповідності в документах. Хоча ПП «Центр екологічного управління» далеко не новачок у цій галузі, неодноразово вигравав аналогічні тендери в інших областях», — зазначали експерти МБО «Екологія — Право — Людина».
Другий тендер теж мав орієнтовну вартість 200 тисяч гривень і стосувався виготовлення планово-картографічних матеріалів проектованих до заповідання територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. «У ньому взяли участь тільки ТОВ «Експертцентр» та Державна екологічна академія, які «скинули» п’ять і три тисячі гривень відповідно. Дешевшу пропозицію ТОВ «Експертцентр» теж відхилили через відсутність якихось папірців, і переможцем визнали ДЕА», — коментують в екологічній організації.
Експертів дивує, що тендери виграють одні і ті ж учасники, а ціни не завжди відповідають дійсності. Приміром, за виготовлення картографічної продукції з однаковими умовами тендеру чиновники спочатку пропонують 197 тисяч гривень, а в іншому випадку — лише 39 тисяч гривень. Чому така різниця, екологи намагались з’ясувати через правоохоронні органи. Результатів поки нема. Наразі природоохоронці готують повторні звернення до поліції та прокуратури з проханням провести аналіз цін у тендерних закупівлях ДЕА та Департаменту екології Київської ОДА щодо підготовки матеріалів до створення заповідних об’єктів.
САМ СОБІ ВИКОНАВЕЦЬ І КОНТРОЛЕР
За рік після розголосу проблеми нічого не змінилося. На запит редакції у департаменті екології Київської ОДА відповіли, що за межі повноважень не виходили, а роблять усе, щоб збільшувати кількість об’єктів природно-заповідного фонду.
«Якщо за рік ціни на аналогічні послуги в тих самих організаціях та підприємствах впали в рази, то може бути лише два логічних пояснення: або в цьому році вони працюють собі у збиток, або торік отримували надприбутки та «ділились» ними із замовниками. На жаль, через інертність правоохоронних органів ніхто покарання за цю «схему» так і не отримав. І в цьому році департамент екології Київської ОДА, ДЕА та ТОВ «Експертцентр» продовжили взаємовигідну для них співпрацю, зловживаючи на темі захисту довкілля», — додає еколог МБО «Екологія — Право — Людина» Петро Тєстов.
Провертати схеми доволі легко, бо немає реального контролю та нагляду. Як зауважує еколог, свої закупівлі ДЕА проводить через тендерний комітет ДЕА, який складається з... працівників ДЕА. Ось таке замкнуте коло. «Щоб проводити закупівлі за бюджетні кошти, вони повинні робити це в рамках бюджетних програм. Паспорти бюджетних програм готує Міністерство екології як керуючий орган. Конкретно за програми відповідає державний секретар міністерства Геннадій Дмитренко та фінансовий департамент відомства, — продовжує Петро Тєстов. — У департаменті екології Київської ОДА аналогічна ситуація. Закупівлі вони проводять за кошти обласного екологічного фонду. Порядок використання коштів екофонду затверджує облрада, але сам проект готує той самий департамент».
З НАДІЄЮ НА НАУКОВЦІВ
Щоб покласти край цим схемам, мають долучатися наукові інституції. У контексті історії з тендерами на 355 тисяч гривень для обґрунтувань того, чи потрібні країні ще шість об’єктів природно-заповідного фонду — експерти Інституту зоології імені Івана Шмальгаузена НАН України могли б це зробити за 10—20 тисяч гривень. Адже це просто виїзд науковця на місце та підготовка кількох сторінок наукових пояснень.
Але для такої економії, приміром, департамент екології Київської ОДА має замовити роботи напряму в наукового інституту. Натомість екологічний департамент замовляє їх у ДЕА, ДЕА наймає ТОВ «Експертцентр», а вже воно наймає фахівців Інституту зоології імені Шмальгаузена.
Проте наукові організації дещо пасивні у тендерних іграх. На думку Петра Тєстова, для початку їм треба створити організації, які б могли надавати відповідні послуги. Таких об’єднань немає. Та й об’єднатися науковцям для цієї мети дуже важко. За словами еколога, брати участь у тендерах від імені наукової установи вченим заважає небажання встрявати у різного роду конфлікти, пов’язані з грошима.
