На тлі періодичних скандалів у білоруській естраді група «Сябри» примудрилася багато років зберігати найбездоганнішу репутацію. Хоча за радянських часів у музичних ієрархічних сходах своєї республіки цей ансамбль міцно посідав другу позицію. Першими, самі розумієте, завжди були «Пісняри». Минув час, і через усобиці розпалися «Пісняри», через кримінальні розбірки розпалися «Вераси», а от «Сябри» залишаються на плаву. Більш того, за 30 років існування склад групи практично не змінився.
Секрет «засобу Макрополуса» «Сябрів» лідер Анатолій Ярмоленко не приховує: керівник має давати музикантам постійну можливість самореалізовуватися. Тому 1992 року на основі групи створюється ще й студія «Сябри», яка, з одного боку, не ламає традиційного творчого напрацювання, а з другого, музиканти (звісно, у вільний час) можуть зайнятися тією музикою, яка їм дійсно близька: реп, техно, романси. Керівник надає їм як студію з апаратурою, так і цілковиту свободу творчості, що важливо для подальшої сольної кар’єри кожного бажаючого. У студію влилася молодь, серед якої син і дочка Анатолія Ярмоленка. Красуня Олеся — нині солістка «Сябрів».
По-друге, за зовні демократичного підходу до справи Ярмоленко запроваджує в групі дуже жорстоку дисципліну. Для цього були вагомі причини. Наприклад, коли «Сябри» тільки-но набирали обертів, хлопців часом «заносило на узбіччя». Відіграли концерт вдало, похвалили їх у пресі — отже, треба цю справу обмити. Анатолій Григорович менш за все хотів наслідувати гіркий досвід колег із інших груп, тому, хай і диктаторськими методами, але раз і назавжди запровадив у колективі непорушне правило: на роботі не п’ють.
По-третє, Ярмоленко першим у Білорусі запровадив абсолютно нову, незвичну систему оплати праці. Тепер ніхто не міг «випадково» заглянути у відомість і оцінити чужий гонорар. Та й зарплата відтепер виплачується не всім однакова, а за принципом: як відпрацюєш, так і заробиш.
По-четверте, через ті ж фінансові питання, Ярмоленко не розводив клановості, в жодному разі не брав на роботу дружин музикантів, оскільки всі жінки, на його переконання, прагнуть командувати й керувати. Цим суворим рішенням він врятував колектив від інтриг.
«Сябри» почали своє сходження в той період, коли «Пісняри» вже на повну силу сяяли у статусі суперзірок. Цій групі надавали найдорожчу апаратуру, випускали за кордон... Змагатися з номенклатурними улюбленцями країни звичайним провінційним артистам із Гомеля було нереально. Ярмоленко не приховує, що вони навіть починали з пісень «Піснярів», що тоді було звичною справою. Але «Сябри» не заздрили, усвідомлюючи, що старші товариші — це музиканти екстра- класу. І тут не лікті треба кусати, а працювати з такою силою й самовіддачею, щоб згодом хоча б дотягнути до рівня групи Мулявіна.
«Сябри» прогриміли на всю країну 1978 року, виконавши знамениту «Олесю». Відтоді вона — їхня візитівка. До розвалу Союзу група об’їхала всю країну, скрізь представляючи рідну республіку. Досі їхні хіти звучать за святковими столами: «Олеся», «Печки-лавочки», «Вы шумите, шумите, надо мною березы»...
Коли країни не стало, «Сябри» надовго випали з інформаційного простору. З’явилися чутки про розвал колективу. Хоча насправді музиканти ні на день не припиняли роботу, відпочатку обравши не комерційну діяльність і не спекулятивну тему — любов до рідної землі, до матері, до природи. У той час ці милі душі ноти виявилися незатребуваними. На сцені був справжній психоз, тут уже не до «Криницы» й не до «Олеси». Усе можна було пояснити: різка зміна рівня життя, нові цінності, до того ж істерика може статися з будь-якою людиною. Тільки не треба битися в ній усе життя. «Сябри» зуміли зберегти ставлення до життя й чистоту стилю. Вони не ставили перед собою завдання переродитися на ретро-колектив, збираючись раз на декілька років для написання чергового ностальгічного альбому та проведення подібного туру. Крім того, завдяки істинно білоруській рисі, в житті нікому себе не нав’язували, до Москви на ПМП не просилися. На вік «Сябрів» і без цієї суєти вистачило чудових і мелодійних творів. Їх сьогодні, як і раніше, люблять, чекають, і частіше за інших запрошують з гастролями до близького й далекого зарубіжжя. 14 березня о 19.00 в ПК «Україна» відбудеться концерт групи «Сябри» «30 років разом».
