Українська Гельсінкська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, громадська організація «Донецький меморіал» та Пенітенціарне товариство України звернулися з листом до Президента України Віктора Ющенка, прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та голови Верховної Ради Арсенія Яценюка з вимогою звернути увагу на численні порушення прав людини в установах виконання покарань і неможливості покарати винних через закритість пенітенціарної системи для суспільства.
Як розповів «Дню» голова Ради громадської організації «Донецький меморіал» Євген Захаров, піти на цей крок їх змусило суцільне беззаконня, яке нині чиниться в установах виконання покарань. За його словами, побиття ув’язнених там стало звичними явищем.
— Покарати можуть за будь-що — не по зразку застелив ліжко, не спав після відбою, не по формі одягнений. За такі дрібні порушення в’язня навіть можуть відправити на кілька діб до штрафного ізолятора. Але особливо жорстоко карають тих, хто наважився поскаржитися. Самі ж скарги фактично направляються для розгляду тим, на кого скаржаться. Коли я вивчав це питання, на мій запит керівництво Департаменту з виконання покарань повідомило, що за пiвтора року на персонал установ виконання покарань надійшло 500 скарг і жодна з них не підтвердилася. Це зайвий раз свідчить про приховування реального стану справ у наших в’язницях, — підкреслив пан Євген.
У своєму листі до керівництва держави правозахисники розкривають і справжню діяльність спеціального підрозділу Департаменту з боротьби з тероризмом.
— Фактично цей загін, який серед засуджених отримав назву «маски-шоу», створений для залякування ув’язнених. Під час несподіваних обшуків його бійці, в масках на голові й при повному спорядженні (з дубинками, в бронежилетах, сльозогінним газом) вриваються до камер iз криками «Всім лягати на підлогу!», потім починають ходити ногами по засуджених, бити їх ногами та дубинками. Далі примушують засуджених присідати чи вставати, віджиматися від підлоги. Інші в той час влаштовують повний погром особистих речей, змішують цукор з тютюном та пральним порошком, висипають чай, каву на підлогу. Словом, знущаються, як можуть. Ми маємо письмові свідчення про те, що іноді спецназівці були зі зброєю та собаками і свої дії прикривали ім’ям Президента України. Особливо непереливки дістається тим засудженим, хто насмілився поскаржитися, — розповідає голова Ради громадської організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов.
Колишній в’язень Павло Панич — один із таких сміливців, котрий, скориставшись нагодою, розповів по телефону матері одного із засуджених, що насправді коїться в колонії. Жінка написала лист-скаргу до перших осіб держави.
— Коли в колонію прийшов лист від Юлії Тимошенко, в якому вона просила розібратися в ситуації, мене відразу посадили на 15 діб в штрафний ізолятор. Потім вимагали, щоб я відмовився від своїх слів про порушення прав людини. Для цього били, викручували у наручниках руки, ставили на «витяжку», вводили психотропні препарати, — ділиться своїми сумними спогадами Павло Панич.
Про те, що нині не все гаразд в системі виконання покарань, свідчать і результати минулорічної перевірки фінансово-господарської діяльності Департаменту, яка виявила випадки зловживань та нецільового використання коштів. За словами незалежного експерта з пенітенціарних питань Олександра Беца, лише Тендерна палата встановила грубі порушення вимог чинного законодавства на загальну суму 217, 98 мільйонів гривень.
— Щороку фінансування Департаменту збільшується на 30%, а кількість засуджених зменшується на 10%. Та при цьому не поліпшується ні харчування засуджених, ні забезпечення їх ліками, — підкреслив Олександр Беца.
Установи виконання покарань не повинні перетворюватися на заклади беззаконня й мають стати прозорими для суспільства — такий основний лейтмотив звернення правозахисників до керівництва держави. Залишається сподіватися, що цей лист не стане «гласом вопіющого в пустелі», а приверне увагу високопосадовців до наболілої й актуальної проблеми. Адже навряд чи є щось гірше в уяві українців, ніж вітчизняні в’язниці.
