В Україні ще збереглися ліси, яких не встигла зачепити людська діяльність, в Карпатах таких — понад 83 тисячі гектарів. Їхню цінність важко переоцінити і з точки зору спадщини, і з точки зору екології. Проте, за даними експертів, за останні кілька років ці площі скоротилися майже на чверть. Якщо не надати їм особливого статусу (не віддати під охорону закону), то за п’ять-шість років вже нічого буде зберігати. Представники громадськості вирішили, що єдиний спосіб врятувати праліси — захистити їх законодавчо.
Праліс — це ліс, який розвивається за законами природи, без вирубок, полювань. Частина пралісу — букові праліси Карпат — увійшли до списку світової спадщини ЮНЕСКО. За даними фахівців, загалом сьогодні в Карпатах — 2,5 мільйона гектарів таких лісів.
ПРАЛІСИ ПОТРЕБУЮТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
«Разом із Франкфуртським зоологічним товариством, яке фінансує нас, ми впроваджуємо проект збереження пралісів у Карпатському регіоні. Німеччина втратила свої праліси, і добре розуміє нашу ситуацію. Люди вважають, праліс — це старі ліси, але це не так: це об’єднані дерева різних вікових груп — від найстарших (100—500 років) до паростків, які мають перспективу розвиватися. Такі формування дуже стійкі, на відміну від насаджень: до хвороб, шкідників, критичних і глобальних змін у природі і стихійних явищ. Вони краще затримують воду, стійкіші до вітровалів, — розповідає координатор проекту «Збереження Карпатських лісів» Ольга ЯРЕМЧЕНКО. — У Карпатському регіоні праліс — це каркас регіону. Сьогодні зі Всесвітнім фондом природи ми ведемо роботу над ідентифікацією пралісів та старовікових лісів. Загальна площа — 83 тисяч гектарів. З них 50 тисяч уже ідентифіковані. Решта отримали дистанційну ідентифікацію, а команди в полі проводять верифікацію — чи вони збереглися, чи настільки вже підрублені лісниками, що втратили функцію самостійно існувати».
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
За словами Ольги Яремченко, праліси ростуть біля дев’яти національних парків. У 2014 році фахівці провели ідентифікацію пралісів навколо них — щоб приєднати їх до парків і таким чином закрити від господарської діяльності. Тому що нині лише 30 тисяч гектарів пралісів розташовуються на території об’єктів природно-заповідного фонду. Всі інші — по всіх лісах Карпат і потребують ідентифікації. Природозахисники сьогодні активно лобіюють питання розширення територій парків.
«Ці ділянки — основа екологічної безпеки регіону, а також — основа існування природної флори і фауни Карпат, зокрема, й рідкісної. Проведені роботи, які почалися у 2008 році на площі 105 тисяч гектарів, показали, що тут (на територіях, які не підлягають заповіданню. — Авт.) було 16 тисяч гектарів, які потенційно можуть бути пралісами. На 2014 рік їх залишилось 12 тисяч. Решту або вирубали, або підрубали так, що вони не можуть самостійно відновитися. З такими темпами за п’ять-вісім років ці ліси будуть втрачені», — продовжує Ольга Яремченко.
НЕМАЄ ТЕРМІНУ — НЕМАЄ Й ЗАХИСТУ
За словами фахівців, повені, які сталися в українських Карпатах у 2002-му, 2008-му та минулого року, забрали мільярди гривень. Причина — вирубки пралісів, які набагато краще затримують воду, ніж насаджений ліс.
«Праліс — це еталон збереження дикої природи. Існує таке поняття, як екосистемні послуги: це послуги, які надаються природою, і які важко порахувати. Бо як порахувати кількість кисню, виділеного лісом, кількість поглинутого ним вуглецю чи інше? Праліс відіграє виключну роль у наданні цих послуг: якщо порівнювати в грошах, то якість таких послуг, отриманих від звичайних лісів, не порівняти з послугами пралісів. У Румунії фахівці підрахували, що за один рік праліс економить в країні 121 мільйон євро», — акцентує представник Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні Андрій ПЛИГА.
Експерти кажуть, що в Україні немає терміну «праліс», тому й немає юридичного захисту для таких ділянок. Натоміть є термін «стиглі ліси» та «перестійні ліси», які, згідно з законодавством, підлягають вирубці.
«Ми говоримо про законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат» №4480, над створенням якого ми потужно працювали 2016 року. Бо коли ми почали займатися захистом пралісів, виявилося, що навіть об’єкти, які входять до списку ЮНЕСКО, не є захищеними — їх все одно рубають. Приклад — Ужанський національний природний парк на Закарпатті, де звільнили працівників, які підняли шум... Коли ми пишемо скаргу в ЮНЕСКО, щоб вони прислали спеціалістів для перевірки фактів, вони направляють запит на Держагентство лісових ресурсів, а звідти їм відповідають, що нічого не вирубується», — зізнається голова Київського еколого-культурного центру Володимир БОРЕЙКО.
Доброю новиною є те, що в Україні виявлені нові ділянки унікальних лісів, які не зазнали впливу людини, — на Поліссі, що у Житомирській області. Також — в Цуманській пущі на Волині, які, без захисту закону, можуть вирубати як «перестійні». За словами Андрія Плиги, й біля Києва є важкодоступна ділянка лісу, що потенційно може бути пралісом. Щоб це встановити, потрібно провести ідентифікацію дерев. Природозахисники, екологи і науковці дуже сподіваються на ухвалення законопроекту №4480 у цілому та його підтримку Президентом — як єдиний справжній інструмент захисту природної спадщини.
