А тим часом перетворитися на пустелю загрожує один із унікальних за своїми природними особливостями регіонів України — степовий Крим. Про це заявив днями заступник голови республіканського Комітету з лісового й мисливського господарства Микола Ципалков. Він повідомив, що останніми роками через припинення фінансування в регіоні різко скоротилися, а починаючи з минулого року, й зовсім припинилися роботи зі створення захисних лісових насаджень. Так, якщо до 1995 року дерева щороку висаджувалися на площі 1219 гектарів, у році минулому їх було висаджено... 48 гектарів! Через відсутність коштів на догляд, а передусім — охорону лісових насаджень, місцеве населення по-хижацькому знищує полезахисні лісосмуги й насадження вздовж Північно-Кримського каналу. За словами Миколи Ципалкова, «...те, що було створено ціною неймовірних зусиль за 30 років, буде знищено за два-три роки...».
Невже стерлися з пам’яті старожилів «чорні бурі» п’ятдесятих, коли вітер відносив у море багатосантиметрові пласти родючої землі, залишаючи за собою випалену землю? Чи для усвідомлення наявності на нашій землі «природних скарбів» треба таки їх розгубити?
