Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Збережімо дитині родину. Є варіанти

У Донецьку представили декілька добродійних проектів, які з часом мають перейти під патронат міста
8 листопада, 2012 - 00:00

«Збережемо дитині родину» — спільний проект Фонду «Розвиток України», Донецької міської ради, громадської міжнародної організації HealthRight («Право на здоров’я»), громадської організації «Місто сонця», Добродійного фонду «Карітас Донецьк», перші результати якого було представлено жителям Донецька 1 листопада. За цим проектом виділяється чотирикімнатне соціальне помешкання, розраховане на вісім хлопчиків 4 — 18 років для їхньої соціалізації. Адаптація важких підлітків до звичайного життя — головна мета проекту. Хлопчики зможуть жити тут до дев’яти місяців, при цьому їх навчать планувати бюджет, готувати їсти, викликати лікаря та просто спілкуватися з іншими людьми. Із цією метою в цьому будинку працюватимуть педагоги, юристи, психологи — разом вісім осіб. «Ми готові прихистити хлопців у складних життєвих обставинах, щоб вони відчули тут родинний затишок і могли розв’язувати свої проблеми», — говорить директор квартири Ірина БОРОДІНА.

«Велика частина дітей — у складних ситуаціях, приблизно 60—70% — хлопчики», — пояснює таке розв’язання гендерного питання Галина СКИПАЛЬСЬКА, директор Українського представництва «Права на здоров’я». У соціальному помешканні є свій регламент: наприклад, не можна палити і ночувати в іншому місці. Педагоги озброїлися широким арсеналом методик виховання: «Буде спільне обговорення фільмів, ігри, тренінги на зміну поведінки. Є й кімнати для індивідуальних занять із психологом», — розповідає Галина Скипальська.

При доборі хлопчиків у помешкання допомагають соціальні служби, зараз тут живе вже троє хлопців. Усього в Донецьку понад 500 потенційних учасників проекту. Багато з них — соціальні сироти: їхні батьки живі, але не можуть або не хочуть про них піклуватися. Є й ті, хто вже знайшов нову родину і тепер готується до «домашнього» життя. Шлях у помешкання «закритий» підліткам із наркотичною залежністю: дуже специфічна категорія.

«Якщо розвиватимемо систему усиновлення, працюватимемо зі складними родинами, то й потреба в таких проектах стане меншою. Зараз у Донецьку з’являється інфраструктура, спрямована на боротьбу з сирітством», — сподівається Анатолій ЗАБОЛОТНИЙ, директор фонду «Розвиток України».

Помешкання коштувало місту приблизно у 800 тис. грн. Добродійні фонди обставили приміщення і ще два роки сплачуватимуть його утримання й роботу педагогів.

Заступник міського голови Валентин ЛАКТІОНОВ заявляє, що наступним етапом програми «Збережемо дитині родину» стане створення соціального гуртожитку: «Для цього вже виділено приміщення колишнього дитячого садка, яке буде реконструйовано. Гуртожиток буде розраховано на 30 дітей». А ще цей почин може проникнути й у інші області: Галина Скипальська сподівається, що соціальне помешкання, аналогічне донецькому, з’явиться і в Києві.

У межах програми «Збережемо дитині родину» відбулася презентація ще одного проекту соціального житла — Центру матері та дитини. Це затишний цегляний будинок, який вже прийняв п’ять мам із шістьма дітьми у віці до півтора року. У такому Центрі мами зможуть перебувати вже з третього триместру вагітності. Будинок просторий і сучасний, є ігрова кімната й зимовий сад. У Центрі працює психолог, медсестра, соціальні працівники, а ось прибиральниць немає. Готують і стежать за порядком самі матері, навіть складають графік чергувань. Утім, без нагляду жінок не залишають ніколи: раптом у когось пологи почнуться?

Зазвичай сюди потрапляють ті, кому нема куди повернутися з дитям із пологового будинку. Євгенію, клієнтку Центру, довго вмовляли відмовитися від дочки Юлії. Женя — соціальна сирота, її батьки пили й у п’ять років залишили дочку. Далі все просто-простісінько: «Закінчила навчання, і мене виселили з гуртожитку. Намагалася працювати, але жити було ніде. Потім завагітніла. Пропонували залишити дитину в пологовому будинку, але я не для того носила її під серцем дев’ять місяців», — розмірковує Женя. Вона звернулася до виконкому, де її скерували до працівників Центру. Зараз восьмимісячна Юля мирно сопе на руках у мами, яка планує купити житло в передмісті Донецька за «дитячі» виплати і будувати ще одну родину.

Слід зазначити, що за два роки Центр матері та дитини, так само, як і соціальне помешкання для хлопчиків-підлітків, буде під патронатом міста. Також додамо, що «Збережемо дитині родину» — це міська програма, яку було ухвалено в міській раді Донецька на початку цього року. Термін реалізації програми — до 2014 року.

Соціальні проекти, спрямовані на адаптацію соціально незахищених верств населення, — не єдині ініціативи, які було представлено минулого тижня в Донецьку. В межах гуманітарної місії LDSCharity в Донецькій області донеччани з обмеженими можливостями отримали в дарунок 306 інвалідних візків. Це стало можливим завдяки співпраці Донецької обласної адміністрації з гуманітарним проектом Держдепартаменту США, який реалізується в Україні за допомогою організації «Міжнародна допомога та розвиток, Інк» (ІРД). Візки було передано Головному управлінню праці та соціальної політики Донецької області, а також 17 громадським організаціям, які надають допомогу людям із обмеженими можливостями.

Ця програма діє не лише в Донецькому регіоні. IRD працює в Україні з 2002 року, а з 2005 року — й на сході країни.

306 візків для Донецька не так уже й багато, кажуть у Донецькій обласній організації інвалідів. Згідно з даними Головного управління статистики Донецької області, в регіоні на початок 2010 року налічувалося 258,3 тисячі інвалідів, серед яких 5% — діти.

Подібні ініціативи, коли приватні компанії, громадські організації допомагають державі або спільно з державою створюють соціальні проекти, безперечно, добрий чинник для розвитку нашого суспільства. Але для реалізації подібних ініціатив і для адаптації людей, до якої б категорії громадян вони належали, потрібно передусім три речі: небайдужість, тобто бажання що-небудь змінювати; системність — щоб ці Центри не були винятком із правил, а самі були правилами; комплексність — люди, які виходитимуть за межі Центрів, соціальних будинків просто на вулицю, мають розуміти, що в них, окрім житла, є ще й системна постійна кваліфікована підтримка, ресурси тощо. Але на все це буде потрібно дуже багато коштів і сил.

На відкритті Будинку матері та дитини в межах програми «Збережемо дитині родину» донецький міський голова Олександр ЛУК’ЯНЧЕНКО зазначив: «Подібних ініціатив має бути багато, але для їхньої реалізації потрібна стабільна економіка». Хочеться вірити, що за цими словами стоятиме ще й серйозна робота, спрямована на три вищеописані категорії.

Марія ПРОКОПЕНКО, Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День», Донецьк
Газета: 
Рубрика: