Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Здоровий консерватизм

Сільська молодь ходить до церкви, прагне працювати та пишається країною
12 січня, 2005 - 00:00
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗАЛО, ЩО СІЛЬСЬКА ТА МІСЬКА МОЛОДЬ ДИВЛЯТЬСЯ НА ТАКЕ ПОНЯТТЯ, ЯК ШЛЮБ ПРИБЛИЗНО ОДНАКОВО. ЩОПРАВДА, В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ЗВ’ЯЗУЮТЬ СЕБЕ УЗАМИ ГІМЕНЕЯ ТРОХИ ЧАСТІШЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАСАМПЕРЕД ВЕСТИ ДОМАШНЄ ГОСПОДАРСТВО. А В МІСТІ — ЩОБ «ЗАДОВОЛЬНИТИ ПОТРЕБУ В КОХАННІ Й ОСОБИСТОМУ ЩАСТІ» / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА / «День»

Щорічно з карти України зникають 17—18 тисяч сіл. Вони безлюдніють через несприятливі умови для проживання в них. А загострення соціально-економічних проблем села призводить до занепаду його виробничої сфери, розвиток якої багато в чому залежить від зацікавленості в ній молоді села. Минулого року ця група населення вперше в Україні привернула увагу дослідників. У результаті було створено фундаментальну наукову роботу, яку презентувало Міністерство у справах сім’ї та молоді.

ПОЛІТИКА — В ЦЕНТРІ УВАГИ

Виявилося, що, всупереч усталеній думці, молодь сільської місцевості більше пишається тим, що є громадянами України, ніж її міські однолітки. Для половини молодих селян ідентифікація себе з українською нацією пов’язана насамперед не з спадковістю за лінією батьків, а тим фактом, що молоді люди проживають на території України. На заході країни такі молоді люди в селах становлять 90%, в центрі, на півдні та сході країни — понад 72%, у Криму цей показник у молодих селян становить 50%. До державної символіки нашої країни (прапору та гімну) в молоді з села переважно шанобливе ставлення. Свою готовність захищати батьківщину зі зброєю в руках підтвердив кожен другий, а не вагаючись пожертвувати своїм життям заради своєї країни змогли б 11% опитаних.

Сільська молодь більше, аніж городяни, переконана в правильності вибору шляху розвитку України як незалежної держави. Дослідники стверджують, що якби сьогодні був проведений референдум щодо проголошення незалежності нашої держави, то на підтримку голосували б 68% молодих селян і 59% городян. 8% сільської молоді були б проти незалежності, і чверть їхніх міських однолітків мучили б сумніви в прийнятті рішення.

Соціологи скористалися нагодою поставити запитання й щодо об’єднання України з Росією. 32% молоді села готові були підтримувати на виборах політика з гаслом такого об’єднання. Та за жодних умов не погоджувалася голосувати за політика такої спрямованості майже половина молоді західних сіл України, у Північному регіоні — 48%, а в Криму — 13%. Ідея підтримки політиків, які виступають за незалежність, у сільській місцевості користується найбільшою популярністю в наймолодших учасників опитування. Тоді як при виборі вектора міжнародної інтеграції авторитетнішою вважається інтеграція України до Євросоюзу. П’ятдесят сім зі ста молодих селян готові підтримувати політика, орієнтованого на таку інтеграцію, а орієнтованого на ЄЕП — 45 зі ста опитаних. Як показало дослідження, чверть молодих селян — за вступ до НАТО. Не підтримує цю ідею половина молоді з села. Їхні однолітки в місті за вступ до НАТО висловлюються у 38 випадках зі ста, а проти — в 43-х.

Яке ж ставлення молодих представників села до політичного життя країни? За останні десять років відсоток тих, хто постійно цікавиться політичними подіями, зріс. Зокрема, йдеться про тих, хто бере активну участь у політичному житті чи просто намагається бути в курсі справ. Тих, хто проявляє цікавість до політики зрідка (коли вона якимсь чином зачіпає особисті інтереси) поменшало, а кількість тих, хто до неї байдужий, залишилася незмінною. У селі зменшується й кількість тих, хто, попри молодий вік, не в змозі чітко визначити свої ідеологічні симпатії. На початку року, згідно з дослідженнями, не орієнтувалася в політичних течіях близько 20% молоді села, а за 6 місяців до виборів президента країни це число становило 15%.

ПРО БОГА, МОВУ ТА «НАЙПРОСТІШІ ПРОФЕСІЇ»

Дедалі впливовішою для молодого сільського українця стає церква. Велика частина опитаних зазначає, що релігія для них — це особиста віра в Бога, для чверті — це добро, совість, милосердя та моральний закон, а для кожного п’ятого — це лише традиції. Більшість молодих людей відвідують церкву епізодично. У сільській місцевості віруючих більше, як загалом, так і серед молоді, порівняно з містом. Віруючими назвали себе три чверті молодих селян, які брали участь в опитуванні 2004 року. Причому в західному регіоні їх відсоток становив понад 90%, а найнижчий відсоток у південному — 59%.

Із кожним роком зростає кількість молодих селян, які називають українську мову рідною. Зараз так вважають 84% молоді села, коли сім років тому таких було на вісім відсотків менше. У сім’ях українською мовою в селах сьогодні спілкується 71% молоді. А ось у громадських місцях, магазинах, транспорті — 65%, на робочому місці — 57%.

За кількістю молоді з вищою освітою лідирують села Тернопільської та Львівської областей, Донецької, Вінницької, Київської та Черкаської областей. У південних селах високоосвічених молодих людей значно менше, ніж в інших регіонах. На Миколаївщині, Херсонщині, в Запорізькій області, а також на Сумщині чимала частина молоді, яка має лише початкову освіту або зовсім безграмотна. З рівнем освіти прямо пов’язане й працевлаштування. Обмежені можливості для молодих селян працювати за наймом, професійної самореалізації та зростання, а також низька ефективність використання освіти працюючими призводить до того, що майже 45% молоді з села у віці від 14 до 27 років виконують на роботі найпростіші функції, тобто належать до групи «найпростіших професій». Їм для виконання завдання зазвичай вистачає ручних інструментів із застосуванням значних фізичних зусиль. Основним видом економічної діяльності сільського населення України є сільське господарство. Навіть якщо людина зайнята на основній роботі, практично кожне домогосподарство має підсобне господарство поза цим сектором. Але сільська молодь, як показало дослідження, не відчуває сьогодні потягу до сільськогосподарської праці. Лише 13% назвали її своїм покликанням, а для 22% — це заняття вимушене, хоча зазначається, що воно допомагає прожити.

УБОЛІВАЮТЬ ЗА РЕФОРМИ

Водночас сільська молодь підтримує ринкові реформи. Принаймні для 40% молоді при виборі президента країни мала значення підтримка кандидатом ринкової реформи. Ринковий вибір сільської молоді підтверджується також і ставлення до власності на землю сільськогосподарського призначення — 34% вважають, що земля повинна бути в приватній власності, 30% — за всі форми власності, 15% — за державну форму власності. 11% — за колективну. Проте кожен десятий із опитаних висловився проти фермерських господарств, а 15% взагалі не визначилися з відповіддю на це запитання.

Слід відзначити, що сільську та міську молодь практично однаково хвилюють проблеми загальної внутрішньої та зовнішньої економічної політики. Стан економіки загалом цікавить 25% опитаних у селі та 30% у місті. Неефективність економічних реформ зачіпає лише п’ятьох зі ста, а відсутність реальних інвестицій в економіку — одного з десяти. Фахівці пояснюють це замкненістю устрою сільського життя та поганим доступом інформації. Вони стверджують, що сільська молодь хоч і не дуже задоволена сучасною економічною політикою, загалом позитивно сприймає ринкові перетворення, проте вона не готова брати активну участь у її здійсненні.

Показово, що в сільської та міської молоді майже не різняться трудові цінності. За результатами опитування, проведеного Державним інститутом проблем сім’ї та молоді влітку 2004 року, як сільська, так і міська молодь вважає найголовнішим у роботі — це її хорошу оплату, цікаву за своїм характером і відповідну їхнім здібностям. Як у селі, так і в місті, молодь цінить ту роботу, яка викликає повагу в людей, має зручний режим роботи та залишає достатньо часу для відпочинку. Щоправда, напруженість у роботі молодих селян лякає менше, ніж городян. Вони менш вимогливі й до можливості проявляти ініціативу на роботі, і до можливості швидше досягти успіху. До того ж молоді городяни частіше висловлюють невдоволення рівнем оплати їхньої праці, ніж їхні сільські однолітки (74% проти 67% у сільської молоді). Половина опитаних в селі одним із головних недоліків умов праці назвали те, що їхня робота фізично важка. У місті таких скарг було вдвічі менше. Городяни набагато частіше вбачають недоліки своєї роботи в довгому робочому дні та нерегулярності вихідних і відпусток.

Сьогодні в становленні молодих людей як особистостей відіграє важливу роль досвід зовнішньої трудової міграції. Серед представників сільської молоді, які попрацювали за кордоном, у 2,5 разу більше тих, хто звик самостійно вирішувати свої проблеми, а не звертатися за допомогою до друзів і родичів. Тривале перебування за кордоном позначається й на світогляді молодих українських громадян. Ті, хто працював у Росії, симпатизували під час виборів президента тим політикам, які виступали за інтеграцію в ЄЕП і за те, щоб Україна була повноправним членом СНД. Ті ж, хто працював у Західній і Центральній Європі, віддавали свій голос за політика, який ратував за інтеграцію до ЄС і вступ Росії в НАТО. Такі настрої характерні для колишніх трудових мігрантів як сільської, так і міської місцевостей. Працює не за місцем постійного проживання здебільшого молодь із Київської, Чернігівської та Житомирської областей. Найчастіше вони працевлаштовуються в Києві. У столиці роботу маятникових мігрантів найбільше використовують в сфері транспорту, в будівництві й охороні здоров’я, де вони виконують менш кваліфіковану роботу, ніж кияни.

Чи можна зробити сьогодні село привабливим для молоді в економічному та соціальному плані? Дослідники радять не ототожнювати сільське населення лише з виробниками сільськогосподарської продукції та поняттям селянства. У сільській місцевості збільшується кількість тих, хто займається найрізноманітнішими видами діяльності — працюють у промисловості, будівництві, транспорті, в сфері надання всіляких послуг. Сільська місцевість сьогодні приваблює багатьох як середовище мешкання, тобто триває процес деурбанізації. Індустріальний прогрес впливає на зменшення кількості фермерів у країні, адже село — це не тільки і не стільки сільське господарство, скільки дороги, водо- та газопостачання. Це і каналізація, і зв’язок, і медицина, й освіта, і побутове обслуговування, це й малий бізнес. Тому дослідники вбачають державну політику на селі в активній ринковій трансформації аграрного сектора. Сьогодні, коли економіка України, в тому числі й у селі, поступово розвивається, коли в суспільстві з’явилися паростки оптимізму, дуже важливо, на думку фахівців, щоб на вістрі перетворень було більше молоді. Створення для сільської молоді умов для здобуття освіти, на думку дослідників, — базова складова державної молодіжної політики.

Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
Газета: 
Рубрика: