Тернопільці відроджують сільську медицину
Здається, давно в минулому та пора, коли молодих спеціалістів-медиків відправляли на роботу в село. Отже, із плином часу сільська медицина занепала через брак фахівців. Тернопільський державний медичний університет ім. І. Горбачевського взявся за відродження галузі в глибинках. Наразі відкрили п’ять навчально-практичних центрів надання первинної медико-санітарної допомоги — у Зарубинцях Збаразького району — на батьківщині всесвітньовідомого академіка, першого в Європі міністра охорони здоров’я Івана Горбачевського, на честь якого названий медуніверситет, у Гнилицях Підволочиського району, Говилові Теребовлянського, у Кокошинцях та Увислій Гусятинського районів. Адже 700 ФАПів, які діють в області, не в змозі надати кваліфіковану допомогу усім жителям 1050 сіл Тернопільщини. З допомогою новітньої лікувально-діагностичної техніки студенти-старшокурсники мають можливість пройти хорошу практику. До того ж вони в сучасних умовах не лише працюють, а й проживають. Відкриття кожного навчально-практичного центру надання первинної медико-санітарної допомоги в цих населених пунктах коштувало в середньому по 700 тисяч гривень. На думку ректора Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, голови комісії Тернопільської обласної ради з питань реформування охорони здоров’я Леоніда Ковальчука, для майбутніх лікарів це чудова можливість випробувати свої сили, розібратися в тому, що добре засвоїли, а над чим ще слід попрацювати, повернувшись до навчання, а також це безцінний досвід спілкування з пацієнтами, коли самому доводиться приймати рішення й нести за це відповідальність. Після такої практики випускники не боятимуться села, бо переконалися, що й там можна створити нормальні умови для роботи і проживання. До речі, медичні послуги, зокрема й послуги стоматолога, пацієнтам надають безплатно. Відкриття таких центрів у селах — не єдиний пілотний проект Тернопільського державного медичного університету: у Тернополі діє й перша в Україні університетська лікарня, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
В Україні створили програму розвитку донорства
В Україні продовжує хронічно не вистачати донорської крові. За даними фахівців, торік у Києві виявили бажання стати донорами 36 тисяч осіб, хоча потреба — це мінімум 80 тисяч. Також, за даними МОЗ, у державі готують близько 150 тисяч літрів плазми крові на рік за потенційної можливості до 350 тисяч літрів. Результат — і нестача донорів, і нестача окремих компонентів крові, а також препаратів плазми крові. Директор Інституту патології крові та трансфузійної медицини НАМН, професор В. Л. Новак наголошує на тому, що в Україні вже розроблено концепції державних цільових програм щодо розвитку гематології й донорства, важливе значення в яких надається організації у країні власного виробництва препаратів крові. «За вимогами ВООЗ, забезпеченість факторами крові має становити не менш як 4,4 МО на одного мешканця країни. В Україні цей показник не перевищує 0,17 МО на мешканця. Тому країна вимушена витрачати великі кошти на закупівлю плазмових рекомбінантних факторів крові та імуноглобулінів», — зазначив пан Новак. Зважаючи на ситуацію, яка склалася в Україні у сфері донорства, провідні експерти України наголошують на необхідності створення в Україні заводу-фракціонатора і центру зі збирання, зберігання й переробки донорської плазми крові на фракції на базі одного з профільних інститутів академії. При цьому президент НАМН А. М. Сердюк зазначає, що в реалізації цього завдання найпріоритетнішим є забезпечення наукового супроводу розробки й виконання державних цільових програм з розвитку гематології та донорства крові; розробка пропозиції з реформування служби крові в Україні; опрацювання реєстру гематологічних хворих; створення та удосконалення наявних стандартів надання медичної допомоги хворим зі спеціальності «Гематологія»; розробка нових технологій кріоконсервування клітин пуповидної/плацентарної крові; розробка нових технологій, повідомляє Оксана МИКОЛЮК, «День».
