Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Здоров’я — під контролем

В Україні немає людей, на яких не вплинули б наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
26 квітня, 2007 - 00:00

Як повідомила днями заступник Київського міського голови Ірена КІЛЬЧИЦЬКА, сьогодні лише у столиці мешкає близько 100 тисяч постраждалих від аварії на ЧАЕС. Українці хворіли і хворіють. Великою мірою — через неправильне харчування та нездоровий спосіб життя. «День» звернувся до начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Києва Людмили КАЧУРОВОЇ, яка раніше очолювала ГУ у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, з проханням прокоментувати медико-соціальну ситуацію, яка нині склалася у столиці.

— Людмило Вікторівно, яка нині ситуація із захворюваністю громадян, пов’язаною з наслідками аварії на ЧАЕС?

— Ситуація помалу, але поліпшується. За останній рік загальна захворюваність серед дорослих, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дещо знизилася. Так, 2006 року її рівень становив 5642 випадки на 10 тисяч населення. На початок цього року на диспансерному обліку в лікувально- профілактичних закладах Києва, підпорядкованих Головному управлінню охорони здоров’я та медичного забезпечення КМДА, перебувало майже 46 тисяч осіб, які постраждали від Чорнобиля. З них понад 32 тисячі ліквідаторів, більше 12 тисяч евакуйованих і трохи більше тисячі — переселенців. До них належать й 76 осіб, якi перенесли гостру променеву хворобу. Це йшла мова про доросле населення. На здоров’ї дітей теж дуже позначилися наслідки цієї страшної катастрофи. Нині у нас на обліку перебуває близько 12 тисяч дітей, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС. Всі вони є народженими після аварії, а їхнi батьки мають I-III групи первинного обліку. Найбільше серед них діток до 14 років — понад 7,6 тисячі.

— На що найчастіше скаржаться пацієнти?

— Хвороби залишилися ті самі. Як і в минулі роки, найбільш розповсюдженими є захворювання органів дихання. Це наша найбільша проблема. За ними йдуть хвороби системи органів кровообігу, хвороби органів травлення та сечостатевої системи. У дітей також найбільш уразливими є органи дихання. За ними йдуть хвороби органів травлення, інфекційні та паразитарні захворювання та хвороби кістково-м’язової системи.

Крім того, у Києві чимало людей, якi у зв’язку з наслідками аварії на ЧАЕС отримали інвалідність. Таких на нашому обліку понад 11 тисяч. Це насамперед люди з хворобами систем органів кровообігу, онкологічними захворюваннями та недугами ендокринної системи. Утім, на щастя, показник смертності за минулий рік набув тенденції до зниження.

— У яких закладах всі ці перерахованi групи громадян можуть поліпшити своє здоров’я?

— У підпорядкуванні нашого управління працює Київський міський центр радіаційного захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він знаходиться на вул. Жукова, 10. На базі його стаціонару ми розмістили кафедру профілактики внутрішніх хвороб Національного медичного університету ім. О. Богомольця. По- перше, це сприяє тіснішій науково- практичній співпраці, а по-друге, допомагає підвищувати кваліфікацію та професійний рівень лікарів. Працює і консультативно-діагностична поліклініка, лікарі якої торік прийняли 91,2 тисячі чорнобильців. У поліклініці функціонує реабілітаційне відділення, де хворі отримують електропроцедури, теплолікування, водні процедури, ЛФК та масаж. У стаціонарі ж за минулий рік пролікували понад шість тисяч хворих. Маємо тут шість спеціалізованих відділень: кардіологічне, пульмонологічне, гастроентерологічне, хірургічне, зокрема, шість реанімаційних ліжок — неврологічні та променевої патології. Тут за останній рік було проведено 351 операцію. Як правило, ми консультуємося з фахівцями науково-дослідних інститутів, впроваджуємо нові методи діагностики та лікування, систематично проводимо науково-практичні конференції, міські дні спеціалістів тощо.

— Чи маємо якісь позитивні зрушення в медичному обслуговуванні чорнобильців?

— Насамперед нам вдалося поліпшити умови обслуговування в стаціонарі. Завдяки підтримці Київського міського голови та депутатів Київради було збільшено бюджет на галузь охорони здоров’я. Це дало нам змогу збільшити й видатки на лікарські засоби для надання медичної допомоги людям, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Крім того, на нинішній рік буде збільшено обсяг санаторно-курортного забезпечення. Нині виходимо з пропозицією до міської влади про організацію санаторно-реабілітаційних відділень при санаторіях у передмісті столиці.

Звичайно, ми стежимо, щоб лікування чорнобильців у стаціонарах відбувалося безоплатно. Крім того, безоплатно надаємо санаторно-курортні путівки, а інвалідам першої групи, які потребують сторонньої допомоги, оплачуємо також путівку для людини, що супроводжує.

Дітей, які народилися від ліквідаторів аварії на ЧАЕС, направляємо на оздоровлення на Кубу. Так, попри визначений Міністерством охорони здоров’я України ліміт у 10 чоловік, упродовж минулого року ми оздоровили 15 діток. Адже цілющий кубинський клімат дозволяє повноцінно відпочити та поліпшити здоров’я в будь-яку пору року. Цього року плануємо збільшити кількість таких путівок. Ну і звичайно, не забуваємо про наші рідні курорти. Торік у санаторіях Криму, Закарпаття, Прикарпаття, Миколаївської області ми оздоровили 25% дітей-чорнобильців.

— Нагадайте, будь ласка, ще раз про принципи правильного харчування, аби громадяни самі контролювали стан свого здоров’я.

— Правильне харчування може великою мірою знижувати в організмі кількість радіонуклідів, допомагає протистояти зовнішній радіації та підвищує імунітет. Дуже важливими для здоров’я людини є білки тваринного походження, які мають сірко- вмісні амінокислоти. Річ у тім, що ці білки зменшують негативний вплив зовнішнього і внутрішнього опромінення — сприяють зменшенню кількості радіонуклідів у організмі людини. Тобто, в раціоні людини обов’язково мають бути риба, м’ясо, яйця, молоко та сири. Вживання білків тваринного походження допомагає знизити всмоктуваність стронцію в організмі, адже в будь-якому раціоні людини є невелика кількість стронцію.

Не обійтися організму й без постійного поповнення запасів кальцію, що міститься в кисломолочних продуктах (в сирі, молоці, кефірі тощо). Це саме той кальцій, який найкраще засвоюється організмом людини, хоча він є також у м’ясі, бобових та інших продуктах. Нестача кальцію призводить до того, що радіонукліди швидко всмоктуються в кров.

Часто в нашому раціоні бракує фолієвої кислоти, яка міститься у шпинаті, салаті, кропі та моркві. Що ж до фруктів, то, на жаль, наш ринок нині заповнений привізними фруктами, не раз обробленими хімікатами, які мають гарний вигляд і не псуються. Але вміст поживних речовин у них, порівняно з нашими, які не зазнали такої обробки, — мізерний. Особливо це стосується яблук, які містять таку потрібну організму речовину, як пектин — саме він блокує всмоктування солей важких металів і радіонуклідів. Хліб раджу вживати з висівками та зародками пшениці — це те, в чому й полягає його біологічна цінність: пригадайте, що традиційно українці щоденно вживали саме житній хліб, а білий пекли лише на свята...

Років 30 тому вчені звернули увагу, що в країнах, де популярні морепродукти, є дуже незначна кількість людей, які страждають від хвороб щитовидної залози. Слід наголосити, що від нестачі мікроелементів, які входять до морепродуктів, у людей виникає не лише зоб та інші хвороби, пов’язані з нестачею в організмі йоду: у жінок, які виношують немовлят і які страждають від того, що організму не вистачає мікро- і макроелементів, трапляються викидні, є ризик, що дитина народиться зарано або помре... Найкращим продуктом для поповненням організму йодом є морська капуста (морські водорості). В наших морях теж є ламінарії й інші водорості з класу бурих морських водоростей. Аби забезпечити організм йодом, людині потрібно на добу з’їдати бодай один грам сухих водоростей або чайну ложку (виделку) морської капусти. Головне, що ці водорості багаті не лише на йод — в них міститься 28 мінералів — все, що є в крові людини і чого потребує її організм.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: