Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Жага польоту

Селянин із Вінницької області змайстрував дельтаплан і вітряк
2 червня, 2004 - 00:00

Олександр Усатий живе в селі Івановому на Вінниччині. На подвір’ї біля будинку — кілька старих автомобілів і вітряк. Господар, увесь в автомобільному мастилі, майструє для ретро-екземпляра запчастини. Йому привозять те, що ремонтувати не візьметься жодна СТО. Примусити метал рухатись — головна його місія. А ще й можливість заробити на хліб.

Навіщо побудував вітряк? Розповідає без поспіху:

— Це сталось тоді, коли почали відключати електроенергію. Замучились із цими свічками, — пояснює Олександр Георгійович. — Пофантазував і зробив вітряк за кілька місяців, із металолому.

В Усатого працює не лише вітряк. Зроблений ним персонально дельтаплан злітає над Іванoвом кілька разів на рік, літньої пори. Не тільки металеві, а й шовкові частини апарату Олександр Георгійович майстрував сам. Накупив матерії, а потім мудрував над майбутніми крилами. Але зроблений апарат нікому покататись не позичає: можуть вбитися.

— Зрештою, й не просить ніхто. От якось вийшов до яру, розклав дельтаплана, а хлопчаки, які там гралися, навіть не підбігли спитати, що це таке. Перестала молодь цікавитися спортом і захоплюватися чимось справжнім. Переключилась на телевізор, — розмірковує О. Усатий.

Втім про свого сина подібного сказати він не може. Хлопець недавно прийшов з армії та вже наполягає, щоб батько навчив його літати.

— Літати не страшно, — каже Олександр Георгійович. — Набагато важче злетіти, а потім сісти. Я навчився без інструктора. І літаю сам, як час є.

Хоча часу в Олександра дійсно обмаль. Адже він ще займається... спорудженням літака.

— Це маленький літачок, одномісний, — говорить іванівський авіаконструктор. — Половина його вже готова. Для того, аби знати, як із брухту зробити авіаційну техніку, мені довелось «перелопатити» кучу літератури, — зізнається Олександр Усатий.

Майстер говорить, що серійні зразки будь-яких машин дуже дорогі, набагато дешевше робити їх власноруч. Наприклад, вітряк такої потужності, як в Усатого, в Україні не купиш дешевше, ніж за півтори тисячі доларів. Саморобка ж обійшлась його власнику в неповну тисячу гривень.

Дружина, запевняє Олександр Георгійович, вже звикла до таких чудернацьких витрат чоловіка. А він, у свою чергу, теж намагається родину особливо не обділяти й поєднувати цікаве та корисне: «Жити треба й для себе, й для сім’ї».

Втім, своє життя Усатий не уявляє без щоденної дози адреналіну. Саме для цього конструює літак, складає човен на колесах і мріє спуститися під воду в аквалангу.

Мирослава СОКОЛОВА, «День». Фото Миколи ГОРБАТЮКА
Газета: 
Рубрика: