Одну з найбільших необхідних реформ — пенсійну (зокрема, що стосується підвищення пенсійного віку для жінок) — знову відкладають. Урядовці не хочуть йти на непопулярні кроки, тож не прислухаються до порад ні міжнародних, ні вітчизняних експертів. «Ми все зробимо, щоб не підвищувати поки що пенсійний вік... Зараз підвищувати пенсійний вік жінкам — це останнє, що потрібно робити, і ми поки цього не плануємо. Але обмежити максимальний рівень пенсії 10—12-ма мінімальними — можливо», — сказав нещодавно віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
Разом з тим, фахівці з економіки та демографії в один голос говорять, що підвищувати пенсійний вік потрібно вже сьогодні й негайно. Зокрема, що це принесе користь власне жінкам — при більшому трудовому стажі вони згодом отримуватимуть більшу пенсію. Питання тільки — як це робити: відразу на 5 років, як це зробили в Грузії, чи запровадити вищу на кілька років пенсійну межу для 30—35-річних, а третій варіант — щороку підвищувати пенсійний вік принаймні на півроку. Остання пропозиція — від експерта Німецької групи радників при уряді України Роберта Кірхнера, який наголосив, що на виплату пенсій в Україні витрачається 16—17% від ВВП, що вдвічі більше, ніж в Євросоюзі. «Це має статися поступово (підвищення пенсійного віку. — Авт.). Згідно з найбільш прийнятними пропозиціями, пенсійний вік має збільшуватися на 6 місяців протягом року. Тобто виходу жінок на пенсію у 60 років має бути досягнуто за десять років. Це головний захід, який середньостроково стабілізує пенсійну систему», — наголосив експерт. До того ж, за підрахунками Світового банку, якщо в Україні не підвищуватимуть пенсійний вік, то до 2025 року на 10 працюючих припадатиме 14 пенсіонерів.
Експерти наголошують, що підвищення пенсійного віку — не настільки болісне, як може здаватися, і що воно відбувається в усіх розвинутих країнах. Так, підвищити пенсійний вік чоловікам і жінкам до 65 років нещодавно запропонувати в Естонії, до 67 — в Німеччині. Противники ж закидають, що в Україні не такі рівень і тривалість життя, як в розвинутих країнах, на що прихильники реформи відповідають: саме тому це потрібно робити, бо низький рівень життя і малі пенсії. Доведено — чим довше людина залишається соціально активною, тим довше живе. Детальніше про це «Дню» розповіла кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія ТКАЧЕНКО.
— Лідіє Григорівно, в уряді нині заявляють, що підвищувати пенсійний вік для жінок — аморально. Але українські чоловіки загалом живуть на 12 років менше за жінок, то, очевидно, іншого виходу немає?
— Пенсійний вік потрібно підвищувати в першу чергу для жінок, тому що їхня межа дуже низька — 55 років. Нижчої немає навіть в Африці — там такий же пенсійний вік. Крім України, в Європі такий пенсійний вік — тільки в Білорусі та Росії (на теренах колишнього СРСР в переважній більшості країн вже підвищили свій пенсійний вік). Цю межу — 55 років для жінок і 60 — для чоловіків — було встановлено ще на початку 30-х років і відтоді вони жодного разу не переглядалася, на відміну від європейських країн, де рівень пенсійного віку переглядався кілька разів. Зараз там звичайна межа пенсійного віку — це 62—65 років. При цьому загальна тенденція така, що пенсійний вік для жінок і чоловіків має бути однаковим. Якщо ми говоримо про гендерну рівність, то вона все таки має бути гендерною рівністю і в трудових правах, і в пенсійних правах. Нині склалася ситуація, що в жінок (в них пенсійний вік на 5 років нижчий і вони виходять на пенсію раніше) — коротший робочий стаж і, відповідно, в них нижчі пенсії. Враховуючи, що в українок ще й нижчі заробітки, то це ще більше впливає на їхній розмір пенсії: особливо, коли при обрахунку пенсій ввели додатковий коефіцієнт — збільшили величину оцінки одного року страхового стажу. Таким чином, жінки опинилися в невигідному становищі. В першу чергу це приводить до зниження розмірів пенсій. Враховуючи те, що жінки у нас становлять 2/3 пенсіонерів, виходить, що низький пенсійний вік призводить до бідності пенсіонерів. Нам набагато краще зараз вирівняти пенсійний вік жінок і чоловіків — щоб була гендерна рівність. А вже після того, коли буде ця рівність, можна було б підвищувати пенсійний вік і чоловікам і жінкам однаково.
— Ще один аргумент на користь підвищення пенсійного віку — що на виплату пенсій йде понад 15% ВВП, і це — велике навантаження на бюджет держави...
— Якщо говорити загалом про пенсійні видатки, то у 2009 році на це пішло понад 18% ВВП. А зараз я чула, що близько 40% надходжень до Пенсійного фонду в минулому році це були бюджетні кошти. Звичайно, що такий елемент теж є: що підвищення пенсійного віку дасть можливість покращити фінансову спроможність Пенсійного фонду. Але — не в умовах кризи. Тому що річна кількість пенсіонерів є дуже невеличкою, тож великої економії в перші роки це не дасть в будь якому випадку. Вважаю, що не можна пов’язувати підвищення пенсійного віку лише з дефіцитом пенсійного фонду. Так, це одна з причин, але тут мова іде про довгостроковий ефект і це не пов’язано з тим дефіцитом який є зараз. Щороку у нас на пенсію виходять 250—300 тисяч жінок. Маю на увазі нових пенсіонерів за віком. Вони погоди не зроблять: не зроблять великої економії за 1—2 роки. З часом, зрозуміло, економія буде, і це дасть можливість запобігти цього навантаження на пенсійну систему і покращити співвідношення одержувачів пенсій та платників пенсійних внесків.
— Міжнародні експерти вважають, що підвищувати пенсійний вік потрібно на півроку щороку і так протягом 10 років підняти його на 5 років. Як ви ставитеся до такої пропозиції?
— Це — один з варіантів підвищувати пенсійний вік поступово. Тоді виходить, що жінки, які за віком вже ближчі до пенсійного віку, не сприйматимуть це так болісно. Так, це полегшить сприйняття населенням цього кроку. По-друге, таке поступове підвищення пенсійного віку дає можливість легше адаптуватися ринку праці. Без жодних істотних наслідків для безробіття. Але потрібно зазначити, що в більшості європейських країн усе це робиться по-іншому. У них підвищується пенсійний вік одразу, але він встановлюється для достатньо молодих поколінь. Наприклад, для людей, яким зараз 30—35 років. Або навіть для 25-річних, які тільки починають трудові діяльність — для них одразу встановлюється трудова межа. А люди, які народилися до певного року, виходять на пенсію за старим пенсійним віком. Така система дає можливість одразу налаштуватися і знати умови, за якими ти виходиш на пенсію.
— На вашу думку, для України яким може бути найкращий варіант?
— Деякі країни підвищували пенсійний вік, як наприклад, Грузія, так, що взагалі 5 років на пенсію ніхто не виходив. І всі це пережили. Тобто, основне на це наважитися і пояснювати людям, що головна мета підвищення пенсійного віку — не зекономити на пенсіях, а що це дає можливість покращити рівень добробуту пенсіонерів. Не можна сказати, що коли віддаляється пенсійний вік, всі, кому його підвищать, залишаться працювати. Людина може не працювати — у нас же немає примусової праці. Тим більше, що залишається можливість вийти на пенсію за інвалідністю. Як правило, при підвищенні пенсійного віку, кількість призначень по виходу на пенсію за інвалідністю зростає. Це люди, які вже не мають здоров’я працювати. Це дуже нормальна ситуація — один з пом’якшуючих чинників стосовно підвищення пенсійного віку. Звичайно, що в будь-якому випадку певна частина населення залишиться працювати на своїх робочих місцях. Особливо враховуючи, що зараз у нас достатньо велика кількість пенсіонерів продовжують працювати хоча б перші 2—3 роки.
— Противники пізнішого виходу на пенсію кажуть, що в Україні, на відміну від Європи, менша тривалість життя і нижчий його рівень. Судячи з такої логіки, людям раніше потрібно йти на відпочинок...
— Це дивлячись з чим порівнювати. І в африканських країнах 55 років — пенсійна межа, а тривалість життя там загалом — менша 50 років... Орієнтуватися на тривалість життя не варто, тому що в Україні серед жінок вона на 12 років вища за чоловіків. А очікувана тривалість життя по досягнення пенсійного віку становить ще 23 роки. Це дуже великий період пенсійного життя. Якщо орієнтуватися на очікувану тривалість життя, то, вибачте, у чоловіків має бути нижчим пенсійний вік. Тому що в них тривалість життя набагато нижча.. Тому пов’язувати тривалість життя і пенсійний вік взагалі не варто. Це показник не призначений для цих цілей, він не відображає поріг старості в жодному разі, а характеризує стан здоров’я (це інтегральна характеристика стану здоров’я і смертності в країні). А для того, щоб наші люди жили довше, потрібно робити реструктуризацію підприємств — щоб люди працювали в нормальних умовах. Тобто спочатку потрібно покращити людям умови праці.
— Тобто не можна сказати, що якщо люди довше працюватимуть, вони швидше вмиратимуть?
— Ні. В найбільш розвинутих європейських країнах, і в Японії, де найбільша у світі тривалість життя — найвищий пенсійний вік. І ніхто не скаржиться. Люди там живуть довше, бо в них дещо інший характер зайнятості та більш здоровий спосіб життя. Найвищий пенсійний вік — у Японії — 70 років. Серед європейських країн він найвищий у Норвегії, Данії та Ісландія — по 67 років. В Німеччині теж збираються підняти його до 67 років (вони встановлюють нову межу пенсійного віку для достатньо молодих поколінь). В Ізраїлі — 66 років. Дуже багато країн навіть Південної Америки мають пенсійний вік 65 років. Наприклад, такий встановлений у Мексиці, Еквадорі, Болівії, Новій Зеландії, Перу. Насправді немає чим обурюватися. Я знаю багатьох жінок-державних службовців, яких у 55 років відправляють на пенсію, а вони тільки досягають нормального соціального статусу...
КОМЕНТАР
Михайло КУХАР, керівник прес-служби Міністерства праці та соціальної політики України:
— Підвищувати пенсійний вік можливо тільки в рамках пенсійної реформи. Це має бути концепція чи законопроект, ѓрунтовно пропрацьовані на державному рівні. А опрацювати документ в такі стислі терміни, в які приймався бюджет 2010 року — неможливо, тому що це було б зроблено поспіхом. Звичайно, уряд не пішов на такий крок. Тому ті межі пенсійного віку, які нині снують згідно з чинним законодавством, залишаються чинними на 2010 рік. Що стосується 2011 року, як вже було заявлено керівництвом держави, зокрема, як казав прем’єр міністр, — перед Україною стоїть величезна проблема дефіциту Пенсійного фонду, що сягає 25 мільярдів гривень на цей рік. Зараз уряд, у тому числі Міністерство праці, шукають різні шляхи виходу з цієї ситуації — розглядають можливість провести різні заходи щодо компенсації цього дефіциту. Як казав наш міністр, пенсійний вік — це останній важіль, який буде розглядатися, тому що є цілий ряд заходів, за допомогою яких можна досягти тих самих результатів — скорочення розриву між доходами і видатками Пенсійного фонду, — не торкаючись пенсійного віку. Зокрема, збільшення строку трудового стажу. Ви знаєте, що зараз для того, щоб отримати повну пенсію, людині потрібно мати 25 років трудового стажу, хоча фактична трудова діяльність середнього пенсіонера складає близько 40 років. Також можливі поступки щодо пенсій працюючих пенсіонерів, можливі поступки щодо спеціальних пенсій окремим категоріям громадян. У будь-якому разі, нині не існує жодного проекту, який би торкався підвищення пенсійного віку.
