Ураховуючи, що більшість площ України зайнята саме
цією кормовою культурою, країні загрожують величезні збитки. Адже не стане
кукурудзи — нічого буде їсти худобі. Немає худоби — немає м’яса, молока,
масла. Цей ланцюжок потягне за собою абсолютно все. Через те що препаратів
проти цього жука в нас, як, проте, і у всій Європі, немає.
Єдина американська фірма, в якої є стійкий засіб проти цієї напасті,
по суті, вже починає диктувати ціну, і ми будемо змушені викладати величезні
гроші. Про це «Дню» повідомив Олексій Мовчан, начальник Головної інспекції
карантину рослин.
Нині шкідник кукурудзи окупував Угорщину, проник у Молдову і вже підійшов
до кордону України. Там, де поселився ненажерливий жук, майже всі плантації
знищені. Скоріше за все, крилатого інтервента рано чи пізно, але доведеться
все-таки «бити на своїй території». Але краще все ж пізніше. Адже можна
буде підготуватися: десь скоротити посіви кукурудзи, десь замінити цю культуру
на іншу, а, можливо, наші хіміки за цей час устигнуть додуматися до дієвого
і безпечного для людей і тварин захисту?
ДОКИ ГРІМ ІЩЕ НЕ ПРОЛУНАВ...
Ніхто у високих державних кабінетах, куди стукає карантинна служба,
на жодні запобіжні дослідницькі заходи коштів не надає. Їх немає навіть
на те, щоб інспектори могли виставити на кордоні пастки, котрі першими
просигналізують, що «ворог» переходить кордон. Для того, щоб загальмувати
появу небажаних комах, такий моніторинг проводитити треба постійно. А коли
жук з’явиться, треба виокремити для нього буферну зону, де й поставити
щільний хімічний бар’єр...
— Жахливо те, що навіть Міжнародний банк надав кредит, щоб ми якось
могли відтягнути цю загрозу, а рідна держава не тільки не знаходить коштів
для допомоги, але ще й бере з нас чималі гроші за розмитнювання пасток,
які ми закуповуємо в Європі за свої ж гроші, — ділиться переживаннями начальник
зовнішнього відділу інспекції Наталія Шевченко. — Адже ми не комерційна
організація, а також державна. Виходить, сама ж держава себе і грабує!
Проте, коли тут з’явиться ця «сарана» і все з’їсть, збитки будуть мільярдні...
МВФ СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ
Він надає гроші у кредит. Ще й із застереженням: на позичені гроші закуповувати
обладнання в іноземного виробника. Таким чином він ніби вбиває двох зайців:
і рідного свого виробника підтримує, і відсотки одержує. Але нам вибирати
не випадає. Оснащення центральної науково-дослідної лабораторії держінспекції
карантину рослин не оновлювалось із часів царя Гороха. Тому гроші від МВФ
карантинники взяли і тепер закуповують у США для Києва й Одеси обладнання.
Завдяки цьому тут сподіваються значно скоротити час для визначення «хто
є хто» серед шкідників рослин, які проникають до нас із інших країн.
Карантинний інспектор — той же прикордонник. Будь-який вантаж тютюну,
черешень, пшениці, рису, ізюму, горіхів, цитрусових тощо на кордоні він
оглядає і, звичайно, вже на зовнішній вигляд визначає: пускати його до
нас чи ні. Якщо є підозри, робить пробу зразка продукції і, виявивши шкідника,
весь вантаж примушує знешкодити або повернути назад.
Між іншим, усі сухофрукти і крупи, які тривало зберігаються у складських
приміщеннях південно-східних країн, на 70 відсотків заражені сухофруктовою
міллю, хурма і гранати — червчиком. Капровий жук, який легко проїдає шкіряні
вироби, зерно і рослини, може проникнути до нас навіть із гуманітарною
допомогою. Відомо, що величезну партію такої «допомоги» дітям у вигляді
упакованих макаронних виробів довелося знищити, оскільки в ній були виявлені
личинки шкідника. Однак те, що підприємство «Енергія», спеціально призначене
для цих цілей, заправило з інспекції за саму процедуру спалення величезну
суму, залишилося «за кадром». Спір про те, кому і скільки платити, затягнувся
на багато місяців, через що личинки ще продовжили свій макаронний бенкет.
ЯК КДБ СОЮЗУ ВИЯВИВ У КИШЕНЯХ ПАЛЬТА... КОКОНИ
У свій час Комітет держбезпеки СРСР трохи було не «пришив» Белграду
шкідництво, дізнавшися, що карантинна інспекція виявила в кишенях імпортного
пальта-джерсі сховані кокони. В «органах» ніяк не могли повірити, що шкідник
— американський білий метелик — любить відкладати свої кокони саме в кишенях,
там, де затишніше. «Картина злочину» розкрилася тільки тоді, коли слідча
група приїхала на швейну фабрику в Югославію. Та була розташована посеред
лісу, в якому ретельні карантинники негайно ж виявили ціле скупчення крилатих
шкідників. Коли ж полізли в кишені готових виробів, побачили: там ці «лялечки»
всі і сидять! Так з’ясувалося, що коли шили партію пальт для Союзу, якраз
перетворювався на лялечку білий метелик. Тепер він уже років із десять
як у нас мешкає...
Сьогодні до нас завозять комах-шкідників у чому завгодно: в меблях,
зерні, навіть у тарі. Якось інспектор виявив одного із представників цієї
фауни в гілці, якою водій заткнув дірку в контейнері з яблуками!
А ЇХНІЙ ЖУК ІДЕ... НА НАШУ КУКУРУДЗУ
З 1991 року Україна — член Європейської та Середземноморської організації
захисту рослин. Ця організація тепер надає нашій країні всю необхідну інформацію
на цю тему. Але примітне те, що внески за членство Олексій Мовчан платить
із власної кишені. На це також державних грошей немає. Захищатися від можливого
нашестя кукурудзяного жука держінспекції також явно доведеться своїми коштами.
Чи вистачить їх, це нікого не хвилює...
