Журналістам вдалося-таки з’ясувати хто ухитрився так легко й невимушено розвалити кілька пам’ятників архітектури ще й в центрі Києва, ще й в новорічну ніч («День» писав про це 11 і 23 січня 2007 р.).
Як повідомила «Газета по-київськи» з посиланням на базу даних ДНАУ, будівництво веде деякий «ЛВ-холдинг», фундатором якого значиться (принаймні, за станом на середину 2005 року) певний Юрій Миколайович Бобер.
Ця особа аж ніяк не публічна — інформацію про неї зібрати, як виявилося, дуже важко. Проте стало відомо, що крім «ЛВ-холдингу» пан Бобер є власником ТОВ «Терра капітал» і співвласником ТОВ «Дзеркало «Плюс», а також директором ТОВ «Торговий дім «Фенікс».
Директором і головним бухгалтером «ЛВ-холдингу» (і «Терри капіталу») значиться також мало відомий широкій громадськості Олександр Гавріш, 1974 року народження. Крім того, за інформацією «Газети по-київськи», у Київраді інтереси забудовників лобував депутат Луцкой.
Компанія «ЛВ-холдинг», чиєю основною діяльністю в документах вказані (нагадуємо, на середину 2005 року) «готелі з ресторанами», має намір також займатися будівництвом Лівобережного центра на вул. Нікольсько-Слобідській, 4.
Але це ще не все. Чиновники, які в один голос заявляли, що нічого історичного біля п’ятої вежі Київської фортеці немає, м’яко кажучи, лукавлять. Існує документ від 14 листопада 2002 року, затверджений Мінкультури й озаглавлений «Кордони зон охорони пам’ятника архітектури національного значення. Вежі №5 Київської фортеці на вул. Рибальській, 22». Тут чітко вказані кордони території: «...Територія обмежена на півночі та з заходу крилами Вежі №5, зі сходу — телеграфним сараєм П’ятого телеграфного парку, а з півдня — корпусами на вул. Рибальській, 24/16...» Земельні, будівельні та інші роботи, а також господарська діяльність без дозволу органу охорони культурної спадщини заборонена. Зона «п’ятої вежі» відведена під перший рівень охорони ділянки, де заборонені будь-які земельні й будівельні роботи.
Ми лише нагадаємо, що будь- яка заповідна зона, як матрьошка, знаходиться всередині інших зон, які охороняються не так суворо, але що дозволяє захистити «головну» зону від наповзання всіляких особливо спритних бобрів.
А в ГУ з охорони культурної спадщини також зберігається «Зведення пам’ятників історії і культури України» 2004 року, де в книзі 1, частинi 2 говориться, що П’ятий телеграфний парк є типологічним пам’ятником архітектури, пов’язаним з історією розвитку засобів зв’язку в місті. А наказом від 25 вересня 2006 року, він внесений на баланс як пам’ятник культурної спадщини.
