Рік тому «День» розповів про звинувачення в шпигунстві харківського вченого-радіоінженера Володимира Чумакова, який потрапив під підозру через методичний посібник для студентів (див. матеріал «Рейкотрон — привід для порушення справи?» у № 197 від 30 жовтня 2013 року). Проте досі в справі професора тривають суди. Переслідування вченого тим більше приголомшують, що за умов зовнішнього вторгнення його винаходи вкрай актуальні для оборонної промисловості України.
Понад півтора роки тривають суди над професором, якого звинувачують у шпигунстві, не надаючи фактичних доказів. При цьому двох засновників інвестиційної компанії Тора Science Ukraine Олексія Рудя та Сергія Чичотку, які запросили професора до співпраці, вже засудили в Полтаві на 5 років позбавлення волі. Здавалося б, що справи, порушені за режиму Януковича, мають бути переглянуті заново з врахуванням фактів корупції, які відкрилися і фактів явної здачі державних інтересів. Але цього не відбувається, констатує Володимир Чумаков: «Наразі нічого не змінюється, зміни лише на словах. У березні я написав звернення до Олександра Турчинова, де вказав, що прокуратура незаконно звинуватила мене і хлопців у Полтаві. Турчинов написав Мохницькому. Мохницький написав до Харкова і отримав звіт від цього ж таки прокурора. От і все розслідування». До речі, двох засновників інвестиційної компанії визнали винними в шпигунстві на підставі експертиз тих урядовців, проти яких зараз порушено кримінальні справи за звинуваченням у підриванні обороноздатності країни, — колишнього міністра оборони Соломатіна і начальника генштабу Замани. Що може бути показовішим? А працівників фізико-технічного інституту, які заявили про невинність ученого, досі переслідують і допитують, вказує Володимир Іванович.
НАН України ще в листопаді 2013 року відмовилася давати висновок у даній справі, зазначивши, що інформація, яку в справі іменують таємною, «міститься у відкритих інформаційних джерелах», є «загальнонауковою», і окрім того «суто теоретичною» — її практичне застосування потребує величезних фінансових вливань і часу. При цьому термін таємності матеріалів щодо практичних військових розробок сплив близько 10 років тому, говориться в листі.
Останнє засідання в справі професора Чумакова відбулося наприкінці вересня цього року. Суддя, з’ясувавши, що справа надійшла до суду ще 30 квітня 2013 року, був здивований браком доказів на підтримку звинувачення. «За ці півтора роки прокуратура не представила жодного доказу, жодного свідка, жодного факту — нічого! — обурений професор Чумаков. — Але продовжує наполягати на звинуваченні, замість того, щоб відкликати його».
Переслідування не минули для професора Чумакова даремно. На ґрунті нервових переживань він увзимку 2013 року осліпнув на одне око. Проте після захоплення Криму вчений не залишився на окупованій росіянами території, де працював за контрактом в Академії ВМС, а повернувся в Україну, де його судять. 5 квітня 2014 року він утік із Севастополя до Харкова, не встигнувши узяти навіть особисті речі — одяг для нього приніс син. На його очах у Академії зняли український прапор і підняли російський, а офіцери переодягнули російську форму. «Це і є зрада! Я б міг залишитися в Криму, але я працював і працюю на Україну, і не міг покинути свою країну», — говорить Володимир Чумаков і шкодує лише про свою лабораторію з цінним устаткуванням, яка залишилася в Севастополі.
Учений упевнений: біда України в тому, що справжні шпигуни і зрадники досі працюють у тих відомствах, які мають берегти її безпеку. «Путін не з нуля на нас напав. Він готувався десятки років. Але назвіть мені хоча б одну справу, яку було порушено проти російських шпигунів? Жодної! Зате є справа проти вчених, які займалися порятунком України...» — говорить професор Чумаков.
У Харкові Володимир Чумаков продовжує займатися науковою діяльністю. Готує патент зі створення пристрою кумулятивного захисту бронетехніки, яка зараз потрібна нашій армії. Також планує подати другий патент на створення пристрою для електродинамічного запуску безпілотників — на базі того самого рейкотрону, за який його судять. Це допоможе значно заощаджувати паливо на запуску, пояснює професор Чумаков.
У листі НАН України від 11 листопада 2013 року окремо вказано, що «справжні збитки національній безпеці України у сфері наукових технологій завдає низький попит на науково-технічну продукцію, що змушує вчених звертатися до зарубіжних замовників». Справа професора Чумакова ясно покаже, чи змінилося ставлення влади до справжнього скарбу України — до її наукового потенціалу, і до національної безпеки в цілому. Сам учений вірить, що позитивні зміни в Україні обов’язково стануться, але хотів би побачити їх за свого життя.
