У свої 25 Надія Яворовенко отримала чотири дипломи про вищу освіту українських університетів та ще п’ять — французьких! За останні сім років дівчина опанувала чотири спеціальності. Вона юрист-міжнародник, перекладач, менеджер та готельєр. Зараз дівчина працює юристом у французькому Ліоні та розповідає свою історію успіху спеціально для «Дня». Стверджує, що отримувати так багато дипломів від початку не планувала. Її метою були не дипломи та рекорди, а якісна освіта.
— Надіє, чому ви вирішили навчатися одразу у стількох університетах, що мали на меті?
— Золотої медалі за навчання у школі у мене не було, я навчалася так, які і всі інші учні. Але у старших класах школи я поглиблено вивчала англійську. Французької тоді не знала. Після випуску батьки порадили мені обрати два напрямки: економіку та право. Я їм довіряю, тому погодилася та вступила у Вінницький торгово-економічний інститут Київського національного торгово-економічного університету. Також у Вінниці вступила на заочне відділення Академії внутрішніх справ. Торговельно-економічний інститут пропонував програму, за якою можна було отримати диплом одного з французьких вишів. Я подала документи на цю програму, почала вивчати французьку мову і так отримала перший диплом французького зразка.
— А як ви прийшли до дев’яти дипломів?
— Планів отримати саме дев’ять дипломів у мене ніколи не було. Якби було реально досягти того, до чого я прагнула, з одним дипломом, я б зупинилася на одному. Але, на жаль, для того, щоб перебувати у Франції і стаціонарно навчатися у французькому університеті, потрібно було мати їх більше. Насправді, є багато людей, які мають один чи два дипломи про вищу освіту, і мені довелося конкурувати з ними при вступі. На магістратуру до французьких вишів подають документи сотні студентів. Для того щоб саме на моє резюме звернули увагу, мені потрібно було їх перевершити. Я закінчила бакалаврат та магістратуру з права в Україні, мала диплом перекладача, і все це допомогло мені вступити на магістратуру з права у Франції.
«ВСІ НАПРЯМКИ — ПОВ’ЯЗАНІ»
— А чим вас привабила саме Франція?
— Коли я закінчила школу, ми з батьками спочатку готувалися, що я поїду навчатися до Нідерландів. Я поглиблено вивчала англійську, а в Нідерландах було багато вишів, які приймають українців. Але коли нам розповіли, яка вартість навчання у Франції, а вона виявилася в рази дешевшою, ніж у Нідерландах, ми очевидно поїхали саме туди. Найбільшу роль зіграла тут плата за навчання. У Франції та Нідерландах сильні виші, я знала, що і там і там мене підготують як треба.
ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ
— Ви постійно навчалися власним коштом чи вдавалося отримувати гранти?
— У Вінницькому торговельно-економічному інституті я навчалася на бюджетній формі. За інші напрямки — платила власні кошти. Тому ми намагалися обирати доступні виші. До прикладу, у Франції вартість не перевищувала 400 євро на рік. Грантів на це не було. Мені багато допомагали батьки, і я сама працювала вже під час навчання.
— Ви маєте дипломи перекладача, юриста, менеджера та готельєра. Навіщо вам стільки різних спеціальностей?
— Освіти менеджера та готельєра пов’язані. Я обрала їх після того, як пропрацювала протягом двох років у готелі в Ніцці. Мені дуже подобалася ця робота, тому я вирішила навчатися за цією спеціальністю, щоб поглибити свої теоретичні та практичні знання. Зараз я працюю в юридичній компанії в Ліоні. Займаюся правом нерухомості й туризму. Це фактично пов’язує всі мої спеціальності.
«ПРАКТИКА — ВАЖЛИВІША ЗА ДИПЛОМ»
— Хоча деякі спеціальності справді схожі, але чи не було вам складно в такому шаленому темпі: за сім років здати сотні дисциплін та написати дев’ять дипломних робіт?
— Маю одразу зазначити, що не на всіх спеціальностях є дипломні роботи. У Франції взагалі немає такого поняття, як «писати диплом». Там більше цінують практичні навички. Ми проходили обов’язкову практику: два-три місяці після закінчення сесії. Що цікаво, практика оплачується. Все офіційно: роботодавець, університет та студент підписують контракт. Завдяки цьому я можу довести, що проходила реальну практику. В Україні на денному відділенні такого не було. Також я не здавала одні й ті ж дисципліни кілька разів, тому це полегшило моє навчання. Магістратура у Франції — два роки, але мене брали на останній курс, і я навчалася лише один рік, бо мої кредити, які я отримувала у Франції та в Україні, до того акумулювалися.
— А сам процес навчання вам подобався?
— Звичайно, але найбільше мені подобалася практика. Всі студенти у Франції її проходять. Шкода, що такого формату немає в Україні. У нас практика формальна: більше звертають увагу на те, чи правильно оформлені документи про проходження практики, чи є всі підписи та печатки. А у Франції — ми набуваємо реальних навичок. Навіть якщо студентам доручають найпростіші справи: робити ксерокопії або каву, ти все одно перебуваєш у колективі, навчаєшся, як правильно спілкуватися з людьми, оформлювати документи. Це банальні речі, але коли ми потім знаходимо першу роботу, це дає впевненість, що ми щось вміємо.
ПОЛЕГШЕНИЙ ГРАФІК ТА АНОНІМНЕ ОЦІНЮВАННЯ
— Цікаво, а крім ситуації з практикою, чим ще відмінні навчальні системи у Франції та в Україні?
— Коли я навчалася на магістратурі у Франції, навчання було не повний тиждень, а лише три-чотири дні. Це дозволяло усім студентам підпрацьовувати. Проживання тут не із дешевих, а працювати вечорами було б дуже складно. Університети погоджуються з тим, що якщо ви працюєте, то у вас може бути полегшений графік навчання. Також цікаво, що оцінювання знань незалежне та анонімне. Коли ми пишемо письмову екзаменаційну роботу, то ні викладач, ні екзаменаційна комісія не знають до останнього, хто її автор.
— Виходячи з цього, де все ж складніше було навчатися: у Франції чи в Україні? До яких дипломів доклали більше зусиль?
— Відверто кажучи, в Україні було не просто. На заочному відділенні потрібно було готуватися до багатьох іспитів, двічі-тричі на рік приїжджати на сесії. Оскільки я перебувала у Франції, постійні перельоти обійшлися дуже дорого для моєї родини. Але у Франції все ж навчатися було складніше. Тут дуже високий рівень освіти та вимоги до знань. Необхідно було готуватися до іспитів і вдень, і вночі. Всі студенти багато часу проводили у бібліотеці.
— Крім дипломів, що дав вам досвід дев’ятиразового навчання?
— Я зрозуміла, що всі мої зусилля були не марними. Ці дипломи мені насправді потрібні. Також я побачила, що мені багато що під силу. Я можу отримати навіть 10 чи 15 дипломів. З кожним новим — це простіше, адже вже є необхідна база. Отримувати дев’ять дипломів, яку мене, я б нікому не порадила, бо це потребує багато зусиль. При цьому не вистачає часу для інших занять. Але водночас раджу всім вивчати іноземну мову. Не має значення, яку саме, але знати її обов’язково на досконалому рівні. Тоді ви будете більш конкурентними у своїй сфері. Варто пам’ятати, що вища освіта — це не щось незвичне. Зараз на ринку праці таких людей багато, тому, якщо є така можливість, варто підкріплювати цю освіту практикою за кордоном.
* * *
Зараз Надія Яворовенко працює у Франції, бо хоче закріпити свій юридичний диплом. Але в найближчі роки розглядає можливість повернутися в Україну чи працювати в іншій країні світу. Про десятий диплом не думає, але вже півтора роки працює на кандидатською дисертацією, присвяченою порівняльній характеристиці господарських кодексів Франції та України. Захищатиме її у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, що нині переїхав до Вінниці. Після цього хотіла б і сама викладати студентам. Нині Надія здобула найбільше дипломів про вищу освіту серед українців, тому її досягнення внесли до Національного реєстру рекордів.
ДОВІДКА «Дня»
Надія Яворовенко здобула дипломи за такими спеціальностями:
• менеджмент організацій (Київський торговельно-економічний університет України);
• менеджмент готельно-ресторанної справи (Київський торговельно-економічний університет України);
• бакалавр із права — диплом з відзнакою (Національна академія внутрішніх справ України);
• магістр права — диплом з відзнакою (Національна академія внутрішніх справ України);
• менеджмент (університет Auvergne I — Франція);
• управління підприємствами (Ecole Universitaire du Management — Франція);
• перекладач іноземних мов (Universite Nice Sophia Antipolis — Франція);
• магістр європейського права (Institut du Droit, de la Paix et du Developpement de l’Universite Nice Sophia Antipolis — Франція)
• Бізнес-адміністрування (Master of Business Administration, MBA).
