Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Знайти свою Японію

Все більше українців відкривають для себе «країну, де сходить сонце». Що саме їх приваблює?
8 червня, 2018 - 12:35
ФОТО РЕЙТЕР

З початку 2018 року Японія спростила візовий режим для України. Як результат, на чверть збільшилася кількість українських туристів до цієї далекосхідної країни. За минулий рік Японію — з різними цілями — відвідали близько семи тисяч українців. Тож загалом є куди рости.

В останні 15 років Японія активно розвиває туризм. Для порівняння: якщо у 2003 році країну відвідали 5,2 мільйона туристів, минулого року — майже 28,7 мільйона, а це, у свою чергу, на 19% більше, ніж у 2016-му. Зараз у Японії ставлять мету прийняти до 40 мільйонів туристів у 2020 році. Враховуючи, що тоді Токіо буде столицею Літніх Олімпійських ігор, мета цілком досяжна. Ще один штрих — Японія посіла четверте місце серед 141 країни у доповіді про конкурентоспроможність туризму і подорожей 2017 року, підготовленій Всесвітнім економічним форумом. Найбільше туристів приїжджає з азіатського регіону, але також є чимало мандрівників із США, Великобританії, Франції, Німеччини.

Японія завжди несподівана. Про її парки, палаци, храми та роботів чули майже всі. А ще, виявляється, за підсумками минулого року Японія стала країною з найбільшою кількістю ресторанів з трьома зірками Мішлен (найвища відзнака знаменитого гіду). У Франції таких закладів 25, тоді як у Японії — 29.

Просуває Японію як туристичний напрям Японська національна туристична організація (JNTO). Вона має офіси на різних континентах, у 2016-му з’явилася філія у Москві, що, крім Росії, працює з Україною, Білоруссю, Литвою, Грузією — загалом із 15-ма країнами. Посольство Японії в Україні теж допомагає промотувати мандрівки до «Країни, де сходить сонце». Там ми дізнались про деякі особливості такого туризму та найпопулярніші напрямки.

ОРГМОМЕНТИ

Після спрощення візового режиму певний пакет документів, щоб відвідати Японію, українцям все-таки потрібен. Втім, візу оформлять безкоштовно, мінімум — за п’ять робочих днів.

Прямого рейсу з України до Японії наразі немає, що є основною проблемою для українських туроператорів. Є чимало варіантів непрямих маршрутів, але вони доволі дорогі, як пояснює генеральна директорка туристичної компанії «Центр» Світлана ВІТКОВСЬКА, немає спеціальних тарифів на непрямі перельоти при турпакетах, що практикується, коли активно розвивається певний напрямок. Часто українські туристи летять до Японії через фінські Гельсінкі чи Катар. Для розуміння ситуації, мінімальна вартість квитка до Катару — 900 доларів. В Японії українці приземляються у районі Токіо чи в Осаці.

ЗУПИНКА

Щодо проживання — в Японії є вдосталь як традиційних готелів, так і «західних», звичних європейцям. Але готелі міжнародних мереж зазвичай розташовуються у великих містах. До речі, знаменитий фізик, нобелівський лауреат Річард Фейнман описував кумедну історію про свою поїздку до Японії на міжнародний з’їзд фізиків-теоретиків на початку 1950-х (її можна прочитати у книжці «Та ви жартуєте, містере Фейнман!»). Делегацію з Америки поселили в європейському за стилем готелі, а вченому дуже хотілося відчути справжню Японію. Тож він сам переселився до японського готелю, чим був неймовірно задоволений. Утім, тут уже справа смаку.

Охочі відчути місцевий уклад глибше, можуть орендувати кімнату в будинку, де мешкає японська родина. Є варіанти навіть із зупинкою в японському монастирі, тоді гість може взяти участь у житті обителі.

САКУРИ І КЛЕНИ

Найчастіше туристи приїжджають до Японії на сакури і клени, відповідно, навесні і восени. Японські синоптики щороку формують мапу цвітіння сакури чи опадання кленового листя — коли саме та в якому районі це відбуватиметься. На ці мапи часто орієнтуються туроператори. Але, звісно, прогнози не завжди збігаються з реальністю. Наприклад, цього року сакура почала цвісти на десять днів раніше.

«Засмучуватися не варто. За сакурою до кінця травня цвітуть гліцинії, — зазначає Світлана Вітковська. — А у літні тури можна включати пляжний відпочинок. Але треба враховувати велику вологість влітку, особливо людям із серцево-судинними захворюваннями». До Японії можна приїжджати навіть покататися на лижах, тож ця країна цікава цілий рік.

ПОБАЧИТИ ІМПЕРАТОРА

До речі, саме взимку імператорський палац у Токіо особливо цікавий для туристів. Річ у тім, що лише двічі на рік — 2 січня, одразу після Нового року, і 23 грудня, на день народження імператора Акіхіто, — можна відвідати його внутрішні сади і побачити імператора з родиною, які виходять привітати людей. В інші дні, якщо немає додаткових обмежень, можна потрапити до Східного саду палацу.

ФРАНЦУЗЬКИЙ АКЦЕНТ

У Японії є кілька туристичних місць, що нагадують про Париж. По-перше, Токійська вежа схожа на Ейфелеву, але, як додає регіональна представниця японської туристичної компанії Japan Air Travel Marketing в Україні Наталія Супріянович, японська споруда трохи вища і легша. Висота вежі — понад 332 метри, вона займає 12-те місце серед 29 найвищих об’єктів Всесвітньої федерації висотних башт. Теле- і радіокомунікаційну вежу побудували наприкінці 1950-х.

«Вежа пофарбована в оранжевий, що важливо за авіаційними технологіями. Взимку вона підсвічується оранжевим, а влітку — світлішими, прохолоднішими кольорами», — розповідає Наталія СУПРІЯНОВИЧ. Звісно, на вежі зроблені оглядові майданчики, на одному з них, на висоті 150 метрів, є ділянка з прозорою підлогою.

На штучному острові Одайба, який сполучається з Токіо Райдужним мостом, є статуя Свободи, зменшена у чотири рази копія знаменитого монумента у США (а це ж, нагадаємо, подарунок французів, за який вони отримали від американців зменшену копію оригіналу). «Цю статую встановили у Рік Парижа у Токіо. Її встановили коштом японських підприємців, зокрема компанії Fuji Television. По ідеї, вона мала стояти усього рік, її робили з бажанням розрекламувати цю конкретну компанію, бо монумент стоїть на тлі її офісу. Коли Рік Парижа у Токіо минув, статую прибрали. Але пам’ять про неї залишилась, люди почали просити, щоб її повернули. Таким чином, її встановили знову, вона є постійно діючим експонатом», — говорить Наталія Супріянович.

Ну а на додачу головна будівля мерії Токіо нагадує футуристичний готичний собор, її називають «японським Нотр-Дам де Парі».

ПОЗНАЙОМИТИСЯ З МАЙБУТНІМ

На згаданому острові Одайба знаходиться «Мірайкан», так званий музей майбутнього. Цей музей присвячений найсучаснішим технологіям і науковому розвитку, його керівником є перший професійний японський астронавт Мамору Морі. «Цей астронавт дуже хотів, щоб люди на Землі побачили, як виглядає планета з космосу. Тому в «Мірайкані» є інтерактивна модель Землі. Геолокація передається просто з космосу, і на цьому макеті можна онлайн спостерігати хмари, погодні зміни на планеті, — каже Наталія Супріянович. — Плюс, у цьому музеї можна дізнатися багато про космонавтику загалом. А кілька разів на день людиноподібний робот Asimo виступає перед відвідувачами: ходить, танцює, вітається, спілкується кількома мовами».

МІСЦЯ ЗНАМЕНИТІ Й НЕТУРИСТИЧНІ

У Японії розташовується 21 об’єкт ЮНЕСКО. Відносно нещодавно, у 2013 році, у список об’єктів Всесвітньої спадщини включили легендарну гору Фудзі. «Коли ми їхали з Токіо на сінкансені (швидкісна залізниця, потяги розвивають швидкість до 300 кілометрів на годину. — Авт.), мене вразило ставлення японців до цієї гори, — ділиться Наталія Супріянович. — Ми сиділи і розмовляли, знали, що скоро буде Фудзі. Тут працівник сінкансену проходить поруч, бачить іноземців і показує: «Зараз буде Фудзі», пояснює, з якого боку можна на неї подивитись, як це краще зробити. Таке трепетне ставлення до природи і своєї святині я не зустрічала у жодній іншій країні». Між іншим, на Фудзі є десять оглядових майданчиків, але новачки зупиняються на п’ятому, далі можуть іти тільки люди з досвідом. Власне, для когось це може стати приводом приїхати до Фудзі знов.

«Зараз основний турпотік йде так званим «золотим маршрутом»: Токіо, гора Фудзі, Осака, Кіото. Тому якщо ти знаходишся у Кіото, де, наприклад, є «монастир золотого павільйону» (Кінкаку-дзі. — Авт.), там безліч туристів, і автентичної Японії наче і немає, — розмірковує голова московського представництва JNTO Мотокура Айрі. — А є ще, наприклад, місто Канадзава, як «маленьке Кіото», або острів Кюсю у південній частині Японії. Поки ці місця невідомі серед іноземних туристів, тому там є аутентична Японія. І тому ми хочемо включити їх до туристичних маршрутів. Звісно, треба подивитися «золотий маршрут», але якщо включити і ці невідомі місця, буде цікавіше».

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: