Не прийнято запитувати в жінок про їхній вік. А дарма. Тому, що, схоже, саме вони витончено і природно розгадали секрет, над розгадкою якого марно б'ються всі земні геронтологи. Початок серпня переповнений подіями, котрі свідчать про це.
Країна сонця, котре сходть, вшановувала своїх найпочесніших довгожительок, проголосивши їх - не більше й не менше - своїм національним скарбом. З неадекватною для їхнього віку безтурботністю японські скарби у своїх інвалідних візках заряджали світову телеаудиторію юнацькою енергією.
Туманний альбіон церемонно торжествував з нагоди 97-го дня народження королеви Великої Британії. Теле- і фотокамери зафіксували доброзичливу посмішку вінценосної леді та вираз уродженої особистої гідності на обличчях громадян Об'єднаного королівства за добре самопочуття королеви-матері. Можливо, це не так погано - розглядати як національне надбання здоров'я, благополуччя та довголіття?
Цього тижня на 123 році життя померла найстаріша жителька планети - Жанна Кальман. Із багатьох претендентів на рекорд довголіття до книги Гіннеса вона єдина зуміла зберегти своє свідоцтво про народження. Президент Франції Жак Ширак сказав про неї: "Ми ніколи не забудемо цю веселу, видатну леді... Секрет її довголіття - пам'ятати лише хороші моменти й забувати про решту". А мер її рідного міста Мішель Водель зізнався: "Арль у траурі, вона була живою пам'яттю нашого міста... Коротше кажучи, ми гадали, що вона безсмертна".
У дитинстві Жанна зустрілася з Вінсентом ван Гогом, коли художник відвідав крамницю її батька. Маляр за її описом був "злий як воша", "брудний і неввічливий". Француженці було 70, коли вона вперше проголосувала, а в 100 - вона ще каталася на велосипеді.
Коли Кальман було 90, 47-річна Андре-Франсуа Раффрей погодилася платити їй по 400 доларів щомісячно за право успадкування будинку в Арлі. Раффрей померла 1995 року в 77 років, заплативши Жанні 143 000 доларів за 30 років. "Ми всі укладаємо погані угоди протягом життя", - відзначила Жанна в день свого 120-річчя. А свій останній день народження довгожителька відзначила випуском диску пісень у власному виконанні.
Ця маленька, слабка жінка пережила свого чоловіка, що помер 1942 року, чотири роки не доживши до їхнього золотого весілля, своїх дочку та онука. В останні роки вона осліпла, практично втратила слух і виявилася прикутою до інвалідного крісла. Однак рецептом свого довголіття вважала посмішку. Людству Жанна Кальман подарувала веселе зауваження, що знехтувало старечий смуток: "У мене є тільки одна зморшка - і я сиджу на ній. Я помру сміючись!" Залишається сподіватися, що колись і ми навчимося бути довгожителями.
