З 13 по 23 листопада учасники проекту — священики різних конфесій, музиканти, журналісти, члени Самооборони Майдану — їздили містами сходу України. Активісти відвідували дитбудинки, зокрема, у Маріуполі, школи, зокрема, у Красноармійську, проводили концерти і круглі столи, щоби разом із місцевими громадами визначити головні проблеми регіону і шляхи їх вирішення.
Маршрут автопоїзда часто змінювався. Голова місії проекту священик Донецької єпархії УПЦ КП Олександр Медведєв розповів: «До нас постійно надходила різна інформація, часом суперечлива, про ситуацію на Донбасі. Планували їхати в одне місто, бо воно вважалося безпечним, і раптом повідомляли, що краще його оминути. І навпаки. Інколи затримувалися на українських блокпостах».
Утім, за словами священика, спілкування з жителями сходу вийшло «різним і повноцінним». Зараз у містах Донбасу, підконтрольних українській владі, багато переселенців. Також соціальні служби «захльостує» потік «пенсійних туристів» — людей, які приїздять на мирні території сходу з окупованих земель, щоб оформити як переселенці соцвиплати. «У деяких містах люди багато годин стоять на вулиці в чергах за документами», — зауважив отець Олександр.
Суперечки через політику відходять на другий план. Мешканці сходу налякані, живуть у стресі. Багато людей підтримують Росію. Але отець Олександр Медведєв також відмітив, що проукраїнські активісти іноді надто нетерпимі до опонентів.
ПУНКТ №1. ВЕЛИКА НОВОСІЛКА
Біда на сході гуртує підлітків. Автопоїзд миру та єднання заїхав до Великої Новосілки Донецької області. У місцевому центрі психологічної реабілітації дітей зараз перебувають мешканці Донецька, Луганська, околиць Маріуполя. «Діти, які вдома чули обстріли, тепер стривожені. З ними працюють психологи, ми слідкуємо, щоб діти зв’язувалися з рідними, хоча б телефоном, — розповіла директор Великоновосілківського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Лариса Майджі. — Ми постійно налаштовуємо дітей, аби вони співчували одне одному. Коли підлітки йдуть до їдальні, вони несуть малечу на руках. Дуже подобається, що старші опікуються молодшими».
Центр забезпечений усім необхідним завдяки волонтерам і місцевій адміністрації. Допомагали закладу й військові: передали багато тушонки і згущенки. У центрі радіють, коли хтось дає фрукти та солодощі — діти завжди тішаться такій підтримці.
ПУНКТ №2. ДРУЖКІВКА
«Можновладці Дружківки цього року стали менше красти. Може, це вплив Майдану, може щось інше. Але крадуть менше і намагаються більше зробити для людей, — говорить член міського комітету з соціального захисту жінок, материнства і дитинства Валентина Першина. — Хтось підтримує місцеву владу, хтось — проти. Добре, коли є різні думки. Коли всі «за», це — мафія. У місті багато проблем, але є вода, газ, опалення, хліб-сіль — і слава Богу. Дружківка благополучне у цьому плані місце. Зараз більш-менш спокійно, люди підтримують одне одного».
Члени Дружківського комітету з соціального захисту жінок, материнства і дитинства періодично ходять на підприємства і просять допомогу для багатодітних родин. Сьогодні складно щось «вибити», особливо у приватних підприємців, — усі скаржаться на складну ситуацію. Допомагають, у тому числі переселенцям, пересічні люди: приносять волонтерам одяг і продукти харчування. «Я й сама віддаю для переселенців якісь речі, крупи. Але я не можу багато, я — пенсіонерка», — каже Валентина Першина.
Негативне ставлення до жителів сходу України ображає Валентину Георгіївну. Активістка розмірковує: «Чомусь вважають, що на Донбасі лише сепаратисти, злі та нехороші. Толерантність має бути — перш за все. Ми маємо поважати думки одне одного».
ПУНКТ №3. КРАМАТОРСЬК
У Краматорську, який звільнили від «ДНР» у липні, є позитивні соціальні зрушення. Наприклад, це — єдине місто Донецької області, де місцеві депутати голосують поіменно. Також віднедавна засідання мерії фільмують і викладають у мережу, поновила роботу Громадська рада при міськвиконкомі. «Активісти пояснили владі, що час змінився. Якщо раніше чиновники не хотіли йти на поступки суспільству, зараз вони вимушені це робити. Інакше люстрація сміттєвих баків не пройде повз них», — посміхається громадський активіст і депутат Краматорської міськради Володимир Ржавський.
Близько чотирьох тисяч переселенців приїхали до Краматорська. Хтось живе на туристичній базі, комусь виділили кімнату в гуртожитку. У місті є світло, вода і опалення. Багатьом відрізають електроенергію за несплату. Володимир Ржавський коментує: «У людей немає роботи, хтось виїхав з міста, але місцеві комунальники на це не реагують. Два місяці не платиш — і все, відрізають світло без з’ясування причин. Все-таки комунальні служби мають більше зважати на обставини у нашому регіоні».
В ОДНІЙ ЗІ ШКІЛ У КРАСНОАРМІЙСЬКУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ РАЗОМ ІЗ ДІТЬМИ ПРОВЕЛИ НЕВЕЛИКУ АКЦІЮ: ДІТИ ТА ДОРОСЛІ ВЗЯЛИСЯ ЗА РУКИ І ЗАГАДАЛИ БАЖАННЯ — ЩОБ УКРАЇНА БУЛА ЄДИНОЮ І ТУТ ПАНУВАВ МИР
Серйозна проблема Краматорська — працевлаштування. Підприємства скоротили обсяги виробництва і не можуть швидко реабілітуватися після окупації «ДНР». Володимир Ржавський вважає, що треба збільшити фінансування Краматорська: «У нас багато переселенців, які будуть ходити до місцевих шкіл і лікарень. Треба формувати бюджет міста на наступний рік з огляду на те, скільки людей тут живе реально. Інакше не потягнемо таке навантаження».
Місцеві жителі й самі допомагають переселенцям. Наприклад, дають тим пожити у літніх будиночках. Крім цього, люди збирають продукти для української армії. Взагалі, з весни у Краматорську побільшало патріотів, хоча і прихильників Путіна вистачає.
ПУНКТ №4. ЛИСИЧАНСЬК
Лисичанськ Луганської області — остання зупинка Автопоїзда миру та єднання. Там активісти взяли участь у мітингу пам’яті жертв Голодомору. «Все пройшло мирно і спокійно. Людей на акції було небагато — близько ста осіб», — ділиться враженнями голова місії Автопоїзду священик Олександр Медведєв. За спостереженнями отця Олександра, ситуація в Донецькій та Луганській областях подібна: люди розгублені через війну, у них немає впевненості у завтрашньому дні. «Теракти продовжуються. Ось, у Димитрові з підствольного гранатомета зробили постріл у квартиру — чотири постраждалих. Інколи люди прокидаються і не знають, яка у місті влада», — каже голова місії Автопоїзду миру та єднання..
Регіонам України необхідно розмовляти зі сходом, щоб зберегти мир на цих землях. «Картопля і макарони у магазинах, слава Богу, є. Людям треба поставити на місце мізки. Інакше жодна гуманітарна допомога не врятує. Потрібні просвітницькі проекти для розвитку громадянського суспільства», — переконаний священик Олександр Медведєв.
Активісти сподіваються, що згодом Україною вирушить третій Автопоїзд миру та єднання. Команда проекту сформована, потрібні гроші. Отець Олександр акцентує: «Завдяки Автопоїзду встановилися зв’язки між спільнотами міст сходу, тепер їх опрацьовую. Готуємо проекти із представниками місцевої влади. Сподіваюся, це не одноразовий проект. Також хочу, щоб відбувалися семінари із розвитку громадянського суспільства — це дуже актуально для сходу України».
