Як відомо, найбільші у світі музеї мистецтва розташовані в колишніх царських чи королівських палацах. І це цілком логічно. Де ж ще можуть перебувати, наприклад, прекрасна Джоконда чи Мона Ліза, якщо н в Луврі чи Зимовому палаці — в будівлях створених великими зодчими минулого, які також є шедеврами й унікальними пам'ятками архітектури, культури та історії людства. А нинішні державні службовці, як правило, вибирають для службових цілей будівлі менш помпезні. Однак в Україні сьогодні простежується інша тенденція.
Кловський палац — ровесник Маріїнського. Його було збудовано за проектом придворного архітектора Василя Нейолова (він же брав участь у створенні Андріївської церкви), як одну з резиденцій Великої імратриці. Однак Єлизавета Петрівна під час перебування в Києві вважала за краще зупинитися в Маріїнському палаці, а Кловський увагою так і не вшанувала. Надалі будівля палацу декілька разів добудовува XIX сторіччі вона підросла з двох до трьох поверхів. А в 30-і роки минулого сторіччя її було сильно зруйновано. Однак не настільки, щоб вважати її повністю втраченою як унікальний об'єкт. Історико-аркання нинішніх фахівців містять досить багатий матеріал — цілком достатній для проведення реставраційних робіт.
Зараз Кловський палац має статус пам'ятки архітектури національного значення. Чверть сторіччя в ньому розташовувався Музей історії Києва. Сьогодні музей виселено, а будівлю віддано в розпорядження Верного Суду України. За словами директора музею історії Києва Тамари Хоменко, ухвалу про це прийнято ще в травні 2003 року. «День» вже розповідав, що сьогодні 250 тис. музейних експонатів зберігаються вваному вигляді. Надані на заміну офісні приміщення в Українському домі абсолютно не пристосовані для їхнього розміщення. І хоча музей продовжує наукову роботу, для відвідувачів він закритий. Як сказа Євгенівна, однією з причин передачі будівлі більш заможному власникові було те, що нібито музейники не могли утримувати пам'ятку архітектури в належному стані. Хоча на той момент був готовий акт техніч обстеження і всі готувалися до реставрації.
Нещодавно на обговорення Містобудівної ради було представлено проект реставрації будівлі Кловського палацу та його адаптації під представницькі функції Верховного Cуду, який включав у себе і проект будівництва нового офісного комплексу для потреб тієї ж організації.
Автори проекту архітектори НДІ «Укрпроектреставрація» поінформували Раду про те, що первісне бажання замовника створити підземний паркінг і їдальню переросло протягом двох років у ідею будівництва нових корпусів. Згідно з побажаннями замовника і було виконано представлений проект.
Реставрація передбачає відновлення декору фасадів, зміцнення підмурків і конструкцій будівлі, а також перепланування — просторі зали планується розділити перегородками. У підвальному поверсі намічено істити технічні приміщення, в першому — фойє і багатофункціональну залу, у другому — кабінети адміністрації суду, в третьому — залу прийомів, книгозбірню і робочі кабінети.
Нове будівництво буде розташоване на задньому плані палацу — п'яти-шестиповерхові будівлі утворять собою замкнене каре. Архітектуру будівель було представлено в декількох варіантах: від ультрасучасної із суцільним склінням фасадів до римсько-грецької з колонами, капітелями. Крім того, під всією територією нових будівель і частиною території прилеглої до Палацу розміститься підземний паркінг.
На думку рецензента проекту Георгія Духовичного, основний конфлікт представленої роботи в тому, що охоронні зони будівлі-пам'ятника залишилися так і не розробленими. Без цього неможливо виконати розмежування територій, і палац фактично стає заложником новобудови. Крім того, не зроблене головне — немає інвентаризації пам'ятки, не вичленовано предмети охорони, що відбилося на пропонованому плануванні палацу, який позбавляється анфіладного планування барочного стилю і набуває дрібного розчленування. На думку рецензента, необхідно визначити охоронні зони будівлі-пам'ятки, виконати розмежування територій, інсоляційний розрахунок.
Однак конфуз ситуації полягає в тому, що попри те, що замовником даного проекту виступив Верховний Суд, законодавча сторона також висловила ряд істотних зауважень. Начальник «Київдержекспертизи» Анатолій Кармінський вважає, що цей об'єкт є незаконним повністю, оскільки у замовника немає землі. «Є два договори 1998 і 2004 рр., які не мають стосунку до реконструкції і нового будівництва — землю видтування і для експлуатації будівлі», — зазначив А. Кармінський. А тому дозвільну і проектну документацію замовникові доведеться привести до ладу.
Архітектор Тетяна Доценко зазначила, що питання нового будівництва поза законом, бо воно планується на території археологічного заповідника Кловського монастиря. Без копітких археологічних обстежень т нічого робити не можна, а дворівневий паркінг знищить культурний шар.
Начальник Управління охорони пам'яток Києва Руслан Кухаренко переконаний, що говорити про капітальний ремонт у цьому випадкові неможливо. Згідно із законом подібні об'єкти можливо лише реставрувати, реабілітувати та пристосовувати. Але жодним чином не переплановувати — це вже реконструкція пам'ятки архітектури, що згідно із законом неприпустимо. Професор Української Академії мистецтв Ларисарик із притаманною їй прямотою назвала представлений проект «духовним кічем». «Про яке обличчя держави можна говорити, якщо навіть верховна влада дозволяє собі подібні речі? Всі хочуть керувати з пала Маріїнський палац для відвідування вже закритий, тепер надійшла черга і Кловського! Так робити не можна. Це гротескний і смішний спосіб наблизитися до Європи. У палаці місце музеєві, а не Верховному C — сказала Л. Скорик. На переконання Віктора Ширяєва, в даній ситуації стикаються інтереси верховної влади і Києва, і вони вирішилися на користь першої. Він вважає за необхідне створення програми розміщення держустанов. Цю ідею підтримали й інші члени Містобудівної ради.
За підсумками обговорення прийнято ухвалу виконати проект згідно із законом. Оскільки цю будівлю вже передано Верховному Судові, палац необхідно відреставрувати, як годиться при його статусі й чітко визначити його охоронні зони. Але спочатку привести до норм проектну і дозвільну документацію.
