Все було б добре, якби точно знати, що ця реклама не несе з собою навіювання того, що тобі обов’язково потрібно купити розрекламований товар, причому негайно. Те, що ми прочитали або побачили хоч би краєм ока, відкладається у нашій підсвідомості. А надалі, йдучи за покупками, ми купуємо те, про що говорить реклама, переконуючи себе, що вона тут ні при чому.
Хоч це не зовсім так. Подивіться хоч би на таку річ, як реклама під час фільму: наскільки він цікавіший, тим частіше його переривають для інформування нас про те, без чого ми, на думку рекламодавців, «не можемо жити». Крутять один і той же ролик десятки разів. Це нагадує справжнє зомбіювання, і небагато людей задумуються над цим. А даремно.
Погодьтеся, що зараз цілком достатньо джерел, де можна дізнатися про товар або послугу, що тебе зацікавили, і настирливі рекламні ролики тільки викликають роздратування, особливо, коли йдуть один за одним по 5—10 хвилин поспіль. Не раз я чула скарги, наскільки розтягується перегляд фільму або програми від великої кількості рекламних блоків. Створюється враження, що ми вмикаємо телевізор для того, щоб помилуватися рекламними роликами, які постійно перериваються переглядом фрагментів фільму. Не думаю, що смерть хоробро загиблого героя, перервана веселою і барвистою рекламою, викличе позитивні емоції. Навпаки — ми дратуємося та не можемо нормально сприйняти сюжет.
До речі, платячи за електроенергію під час перегляду телевізора, ми тим самим оплачуємо й рекламу, що дорого коштує. Підвищуючи свої прибутки, рекламодавці здійснюють нам легку «промивку мізків». Звичайно, не всі купують те, що розхвалюється у рекламі. Правда, з різних причин: у одних немає грошей, а інші принципово не хочуть піддаватися на рекламні заклики.
Дивує й зміст реклами: коли на екрані виникає бізнес-леді та починає рекламувати крем для рук, то тут уже зовсім не розумієш, при чому тут перегортання паперів та відкривання банки з прохолоджувальним напоєм, які, мовляв, псують ніжність та пружність шкіри на руках? А прибирання квартири, прання та миття посуду — наші звичайні жіночі обов’язки, від яких мало який крем допоможе? Але ми все одно купуємо цей крем: чи то сподіваємося покращити шкіру на руках, чи то хочемо бути схожими на цю випещену жінку — хто про що мріє. Тому подумайте: чи йде вам на користь перегляд реклами на стінах вагонів метро, по телевізору, чи все-таки варто відключити звук на певний час та не дивитися на екран? А у метро читати газету або книгу та знати, що твоя голова і мізки належать тільки тобі одному.
