Події на Майдані, а тепер — на сході країни торкнулися й дітей, які, за міжнародними документами, визнанні надзвичайно вразливою категорією і в умовах збройних конфліктів потребують особливого захисту держави. Те, що такий захист та підтримка зараз необхідні для українською малечі, нещодавно заявили в ЮНІСЕФ, Дитячому фонді ООН. За висновками фахівців міжнародної організації, нині в Україні зросли потреби в психологічних та соціальних послугах для дітей.
«ЮНІСЕФ глибоко стурбований ситуацією в Україні та її негативним впливом на життя дітей. Ми знаємо, що вони були присутні під час демонстрацій із використанням сили та наразі перевіряємо інформацію про дітей, які загинули чи отримали поранення в Одесі. ЮНІСЕФ суворо засуджує ці жорсткі порушення прав дітей», — ідеться у зверненні організації.
Такі висновки експерти зробили частково на підставі звернень самих дітей на гарячу телефонну лінію, яку ЮНІСЕФ відкрив спільно з Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда», щоб фіксувати випадки порушення прав дитини (номер телефону — 0 800 500 335 або 386 для дзвінків із мобільного). Наразі експерти фіксують щомісячне зростання таких дзвінків: так, у січні на гарячу лінію зателефонували 797 дітей, а вже у квітні — 1378.
— Діти телефонують і виявляють страх та обурення, часто в них буває депресія. Аналіз цих дзвінків свідчить, що вони часто бачать сцени насилля на телебаченні та в Інтернеті, через це отримують великий стрес та відчувають занепокоєння, намагаючись усвідомити та зрозуміти події в Україні, — прокоментувала ситуацію Руслана СІРМАН, керівник проектів із питань захисту дітей Представництва ЮНІСЕФ В Україні. — Ще в лютому цього року ЮНІСЕФ провів швидку оцінку потреб дітей та аналіз впливу кризової ситуації на дітей. Наші співробітники провели консультації з урядовими партнерами, колегами з громадських організацій, медичними фахівцями із пунктів надання невідкладної медичної допомоги. Ми також спілкувались із самими дітьми, щоб отримати інформацію з перших рук про вплив на них ситуації, що склалася. Виявилося, що збільшилася потреба у психосоціальних послугах для дітей, а також погіршився доступ до освіти та медичних послуг. Це небезпечно та шкідливо для здоров’я та добробуту дитини — бути свідком чи брати участь у насильницьких діях.
Під час протистоянь на вулиці Грушевського правоохоронці затримали 17-річного юнака. Згодом з’ясувалося, що він був на Майдані з перших днів, тоді хлопця посадили під домашній арешт. Зараз же діти та жінки стають живим щитом, не пропускаючи нашу військову техніку із вояками до своїх населених пунктів. Наприкінці квітня сепаратисти у Слов’янську захоплювали дитячі садки та школи, аби змусити батьків перейти на бік ДНР. Ланцюжок подібних ситуацій можна продовжувати. І про участь дітей в останніх подіях, напевно, ще буде сказано багато.
За міжнародними правовими документами, такі факти свідчать про порушення прав дитини. Наразі їх фіксують експерти, а потім планують на основі цього розробляти програми підтримки таких дітей та їхніх сімей. За словами Руслани Сірман, у разі необхідності, подібна інформація вже зараз направляється у відповідні соціальні служби, щоб діти отримали необхідну допомогу. Оскільки кількість звернень дітей зараз зростає, у ЮНІСЕФ планують збільшити час роботи гарячої лінії з п’яти годин на день до восьми.
Батьки, у свою чергу, намагаються пояснити малюкам та підліткам, що відбувається в країні. Психологи кажуть, що така пояснювальна підтримка вкрай необхідна. Під час Другої світової війни було зафіксовано факти, коли діти були під час бомбардувань разом із батьками і ті їх заспокоювали, вони спокійніше реагували на подібні події. Тому психологи радять батькам в умовах збройного конфлікту менше часу приділяти новинам, а проводити його з дітьми, навіть якщо думки повністю зайняті останніми подіями.
