Туреччина витримала важливий іспит на демократію, який може стати прикладом для всього світу. Таким чином прокоментував лідер правлячої в Туреччині Партії справедливості й розвитку (ПСР) прем’єр Тайіп Ердоган перемогу очолюваної ним партії. Нагадаємо, що незважаючи на не зовсім оптимістичні прогнози, Партія справедливості й розвитку, набравши 46,9% голосів виборців, отримала переконливу перемогу на дострокових парламентських виборах, що відбулися в країні. Аналітики звернули увагу, що це один із найвищих результатів за час існування в Туреччині багатопартійної системи. Потрібно нагадати, що партія 53-річного Ердогана перебуває при владі з листопада 2002 року, коли перемогла на колишніх парламентських виборах. Тоді вона набрала 34,3% голосів.
Звертаючись до своїх прихильників із балкону штаб- квартири ПСР в Анкарі, Ердоган заявив, що на виборах перемогла демократія, і народ указав на ПСР як центр суспільної згоди. «У нас загальна мета — перетворити Туреччину в могутню й процвітаючу державу, і ми ні на крок не відступимо від неї», — зазначив прем’єр. При цьому він підкреслив, що очолювана ним партія захищатиме світські основи Туреччини.
Ердоган також оголосив, що влада Туреччини продовжить активні зусилля на шляху вступу в Європейський союз як повноправний член, проведення демократичних перетворень та економічного підйому країни.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу вчора привітав прем’єр-міністра Туреччини Тайіпа Ердогана з перемогою правлячої проісламської Партії справедливості й розвитку (ПСР). «Ця перемога припадає на важливий момент для народу Туреччини, коли країна проводить політичні та економічні реформи», — цитує прес-служба заяву Баррозу. Всього переговорний процес ЄС із Туреччиною, який був початий у жовтні 2005 року, включає 35 розділів. За оцінкою експертів, переговори про прийом Туреччини в ЄС можуть зайняти 10—15 років. Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, який підтримує кандидатуру Туреччини на вступ в ЄС, закликав Анкару прискорити політичні та економічні реформи в країні. «Важливо, щоб новий уряд продемонстрував свою прихильність реформам. Ми знаємо, що шлях до членства в ЄС довгий і важкий. Туреччина на цей шлях стала, і чим швидше вони доведуть свою прихильність цьому шляху, тим краще», — підкреслив Карл Більдт.
У новий парламент Туреччини, поряд із ПСР, також увійшли лівоцентристська Народно-республіканська партія (НРП), що отримала 20,9%, і ультраправа Партія націоналістичного руху (ПНР) — 14,3%. НРП зберегла за собою місце основної опозиційної партії, яке займала після виборів 2002 року. ПНР увійшла в парламент після восьмирічної перерви, зазначають аналітики, пов’язуючи успіх партії зі зростанням останнім часом у Туреччині націоналістичних настроїв.
У виборах, що відбулися в Туреччині, брали участь 14 політичних партій, які представляли 7395 кандидатів, а також 699 незалежних претендентів. У списки для голосування були внесені 42,5 млн. громадян 75-мільйонної Туреччини, для яких були відкриті 158 тисяч 700 виборчих дільниць у 85 виборчих округах. За даними ЦВК Туреччини, явка виборців на виборах склала близько 80%.
У 550-місному парламенті Туреччині 23-го скликання ПСР, як очікується, матиме 341 мандат, НРП — 112, ПНР — 71. 26 місць у меджлісі отримають незалежні депутати, у тому числі 24 — представники прокурдської Партії демократичного суспільства (ПДС), зазначає телекомпанія NTV.
Хоча ПСР отримала більше відсотків голосів виборців, присутність у парламенті третьої політичної партії, що долала прохідний бар’єр у 10%, спричинить меншу кількість місць у парламенті. Більше того, зазначають спостерігачі, присутність курдських депутатів і Партії націоналістичного руху може потенційно створити вибухонебезпечну суміш у парламенті.
Поки що місць, яких ПСР отримає в новому парламенті, буде досить для отримання вотуму довіри новому уряду (276 голосів), однак не вистачить для кворуму під час голосування за конституційні поправки і вибори нового президента.
Кворум, за нині чинним законодавством, становить 367 голосів. Саме через його відсутність конституційний суд Туреччини визнав недійсним перший тур президентських виборів, який відбувся 27 квітня. Згодом це призвело до політичної кризи й стало причиною для проведення дострокових виборів у парламент.
Спостерігачі не виключають, що аналогічна ситуація може скластися в новому парламенті. Відразу після формування меджліс протягом 40 днів повинен обрати президента країни. У іншому випадку він, за конституцією, буде розпущений, а в країні оголошені нові дострокові вибори.
Для того, щоб уникнути політичної кризи, опозиція виступила з ініціативою вибору глави держави із незалежних кандидатів, а не членів парламенту. При цьому її представники нагадали, що кандидатура чинного президента Ахмета Недждета Сезера свого часу також була висунута як альтернатива представникам політичних партій. Однак Ердоган категорично виступив проти обрання нового президента «зі сторони». «Кандидат повинен бути членом парламенту. Ми негативно ставимося сьогодні та аналогічно віднесемося завтра до кандидата на президентську посаду, якщо він не буде депутатом меджлісу», — заявив Ердоган журналістам напередодні виборів.
