Завершальний день з’їзду Демократичної партії для багатьох делегатів став несподіванкою: доповідь Ела Гора, кандидата в президенти, в якій він мав детально розповісти про свої плани в царині зовнішньої політики, виявилася надто бідною на таку інформацію. У результаті вийшло, що Буш-молодший, суперник Гора від республіканців, який виступав із своєю програмою два тижні тому на партійному з’їзді в Філадельфії, приділив куди більше уваги зовнішньополітичним питанням, не маючи й сотої частини досвіду Гора в міжнародних справах. Закордонна політика Буша може наразі базуватися хіба що на знаннях про співпрацю сусідніх Мексики та американського штату Техас, губернатором якого і є республіканський кандидат на президентське крісло.
Між тим Гор у своїй невеличкій зовнішньополітичній програмі приділив куди більше уваги своєму приватному життю, якому доводилося перетинатися з міжнародною політикою. При чому згадував він навіть не свою восьмирічну діяльність на посаді віце-президента, а період дещо «древніший»... Про те, як він відбував службу у В’єтнамі військовим кореспондентом, про те, як він голосував у сенаті за проведення війни в Перській затоці проти Саддама Хуссейна. Власне ж, зовнішньополітичні плани Гора умістилися аж... у двох реченнях. «Ми повинні завжди мати бажання для захисту наших постійних інтересів — від Європи до Близького Сходу, Японії і Кореї. Ми маємо зміцнювати свої партнерські відносини з Африкою, Латинською Америкою і рештою розвинутого світу». Зробив віце- президент наголос на забезпеченні в світі вільної торгівлі, що має бути до того ж справедливою. Згадав Гор також про свою підтримку контролю за ядерною зброєю. У контексті війни в Перській затоці він пригадав про Кувейт. І це все... Жодної іншої країни, регіону, планів, імен світових лідерів.
«Але ми повинні знати, що він збирається робити з майбутнім. Ми маємо знати про зовнішню політику», — заявила місцевому телеканалу сенаторка з Каліфорнії Діан Фейнштейн. Це цілком зрозуміло — головним завданням Гора було не просто привабити американський народ (до речі, перед початком своєї промови Гор наголосив, що його виступ адресований не світові, а тільки американцям), але й при нагоді переманити частину голосів електорату республіканців. Деякі з американських експертів погодилися, що, швидше за все, Гор не спинявся на зовнішньополітичних питаннях через бажання верхівки Демократичної партії зосередити більше уваги охороні здоров’я, освіті в Штатах. Розрахунок при цьому був дуже простим: ніхто не стане сумніватися в обізнаності Гора у зовнішньополітичних питаннях, адже він виконував обов’язки віце-президента, відвідуючи при цьому багато країн світу, узгоджуючи з лідерами країн чимало питань. Головний радник із закордонної політики Дерек Шірер підкреслив, що для американців зовнішні питання зараз не настільки важливі, вони й так знають, що їхня країна найсильніша у всьому світі. Свою ж обізнаність у міжнародній політиці, стверджує Шірер, Гор цілком може показати в дебатах з Бушем. Саме в цих дебатах і має виявитися, що Гор «компетентніший, досвідченіший і має чіткіші погляди на ті проблеми, які постали нині перед світом».
