Як американські громадяни реагують на трагедію, що сталася 11 вересня, як вони розцінюють атаку терористів та яку відповідь на неї вважають гідною? Чи зміниться їх ставлення до співгромадян- мусульман, емігрантів, приїжджих? Чи готові вони поступитися частиною особистих свобод заради підвищення рівня захисту від терактів? На ці запитання, зокрема, відповідають результати загальнонаціонального соціологічного дослідження, проведеного у США компанією CBS News у вересні, після трагічних подій. Результати надані Роупер Центром (The Roper Center) США за сприяння Freedom House.
Результати дослідження свідчать, що головної своєї мети — злякати громадян США — терористам досягнути не вдалося: домінуючим почуттям американців після терактів став аж ніяк не страх (його відчули тільки 19% опитаних). Не вдалося також викликати недовіру громадян США до свого уряду, що не запобіг атаці терористів, та похитнути впевненість американців у їх праві на недоторканість приватного життя, від якого, як з’ясувалося, вони не відмовляться навіть в ім’я підвищення рівня безпеки власного життя.
Дві третини дорослих американців (68%) розглядають теракти 11 вересня як війну проти США, і практично така ж кількість опитаних (67%) вважає, що на кинутий виклик країна повинна відповісти адекватно — воєнною кампанією проти тих, хто відповідальний за теракти. При цьому позиції американських громадян щодо воєнної кампанії вельми жорсткі, їх важко оцінити однозначно: більшість американців (60%) вважають, що воєнну кампанію треба провести, навіть якщо під час неї загинуть невинні люди. Не вважає допустимою загибель мирних жителів тільки кожен п’ятий (21% опитаних), 19% не змогли відповісти на це запитання.
Переважна більшість американських громадян упевнені в спроможності свого уряду знайти людей, відповідальних за теракти: абсолютно упевнені в цьому 62% опитаних, 29% — упевнені в якiйсь мірi. Сумніваються у спроможності уряду тільки 5% респондентів, і тільки один зі ста американців зовсім у це не вірить.
Ймовірно, ця переважаюча впевненість американців у власному уряді дозволяє висловитися за зміну законодавства з метою надання державним службам США права вести діяльність з розшуку та знищення терористів на території іноземних держав (нинішнє законодавство такого права не передбачає). З необхідністю зміни законодавства погоджуються майже дві третини респондентів (65%) і тільки менше чверті (23%) вважають, що законодавство змінювати не треба.
Теракти, очевидно, негативно позначаться на ставленні американців до своїх співгромадян-мусульман. Більшість опитаних (51%) не схильні думати, що американці арабського походження та американські мусульмани співчувають терористам, однак 28% респондентів дотримуються протилежного погляду. Переважна більшість американців вважає, що між немусульманським населенням США та американцями-мусульманами можливе відчуження: такий варіант розвитку подій 46% опитаних вважають дуже ймовірним та 41% — ймовірним деякою мірою. Лише 8% вважають його не дуже вірогідним та зовсім мало (3%) відмовляються вірити у подібний розвиток подій.
Зміну ставлення до себе з боку американців можуть відчути приїжджі та емігранти. Неспокій американських громадян викликає надмірна (на думку 80% опитаних) простота процедури в’їзду до країни іноземців. Більше половини (53%) опитаних вважають, що США повинні обмежити легальну імміграцію. Протилежного погляду дотримується тільки кожен десятий американець.
Громадяни США готові до деякого обмеження особистої свободи з метою захисту від тероризму. Три чверті респондентів (74%) переконані, що американці повинні поступитися частиною особистих свобод, щоб захистити свою країну від атак терористів, і тільки кожен п’ятий (21%) з цим не згоден. Однак обмеження, на думку більшості опитаних, можуть стосуватися тільки публічних заходів та громадських місць: тут американці готові піти на втрати часу та стояння у чергах в обмін на збільшення кількості охоронців та застосування металошукачів. Не підтримують застосування подібних заходів тільки 11% опитаних. Більшість (53%) громадян США, як і раніше, вважають приватне життя недоторканним і не згодні надати державним службам право прослуховування приватних телефонних розмов і перегляду електронної пошти. Погодилися б на це 39% опитаних.
