У Сполучених Штатах справи іноземців, звинувачуваних у терористичній діяльності, розглядатимуть не громадянські суди, а спеціальні військові трибунали. Такий порядок встановлює наказ, підписаний президентом Бушем. Згідно з цим документом, сам американський президент вирішуватиме, хто зі звинувачуваних у терористичній діяльності іноземців постане перед військовим трибуналом. Міністр оборони Дональд Рамсфельд призначатиме склад кожного трибуналу (передбачається також залучення присяжних), а також визначатиме в кожному конкретному випадку, який рівень доказів необхідний для засудження. Для винесення вироку, уточнюється в наказі, потрібні голоси двох третин трибуналу. Звинувачуваного можуть засудити до довічного ув’язнення чи до страти.
Щоправда, радник Білого дому Альберт Гонсалес зазначив Бі-Бі-Сі, що військові трибунали не обов’язково будуть створені. «Така необхідність може й не виникнути, президент може свідомо вирішити не застосовувати цей інструмент, однак він вважає, що створення такого інструмента обгрунтоване», — заявив Гонсалес. Після терактів 11 вересня адміністрація Буша розробила низку «антитерористичних» законів. Зокрема, Конгрес вже ухвалив закон, що надає правоохоронцям більше прав у стеженні в Інтернеті за підозрюваними у зв’язках із терористами та терористичній діяльності. А минулого тижня міністерство юстиції США схвалило прослуховування розмов між деякими затриманими та їхніми адвокатами.
Проекти нових законів, покликаних сприяти боротьбі з тероризмом, опублікував уряд Великої Британії. Серед основних передбачуваних заходів — право поліції затримувати підозрюваних у терористичній діяльності без санкції суду, а також реформа системи надання політичного притулку. Відтепер британська поліція може на місяць посадити за грати учасника демонстрацій на захист тварин, який відмовився зняти з обличчя маску. Поліції також надається право стягувати маски та темні окуляри з тих, хто здався правоохоронцям підозрілим. Подібні заходи пояснують тим, що надто почастішали випадки хуліганства та сутички з поліцією під час різного роду демонстрацій. Звинувачуваний у терористичній діяльності, як і його адвокат, не зможе бути присутнім під час усієї процедури судових слухань своєї справи. Натомість його представлятиме захисник, призначений генеральним прокурором.
Проекти змін у британському законодавстві йдуть набагато далі заходів, виправданих протистоянням тероризму. Так, передбачається надати поліції та розвідці доступ до усієї конфіденційної інформації, що зберігається в державних установах, навіть тоді, коли людину підозрюють в правопорушеннях, жодним чином не пов’язаних з тероризмом. Телефонні компанії та Інтернет-провайдери повинні будуть зберігати дані про телефонні дзвінки, факси та електронну пошту своїх клієнтів й надавати її на вимогу поліції, щоправда, в разі наявності в останньої судового дозволу.
Єдина ініціатива уряду, що поки дістала схвалення хоча б частини громадян Британії — перегляд законів про расову нетерпимість. Передбачається посилити відповідальність за погрози чи образи на адресу людини чи групи людей через їхню релігійну приналежність. Уряд Британії сподівається, що законопроекти дістануть схвалення парламенту вже в січні. Британські правозахисники, так само як і їхні колеги в США, виступають проти «драконівських заходів», які планують вжити Лондон та Вашингтон. Аргумент тих, хто виступає проти подібних законодавчих ініціатив: введення в країнах надзвичайного стану означатиме перемогу терористів, а не над терористами.
