Колишнього міністра фінансів Чехії Івана Піліпа та колишнього студентського лідера часів Оксамитової революції Яна Бубеніка було затримано на Кубі після того, як вони зустрілись iз місцевими дисидентами. Дипломатичні джерела переконують, що найближчим часом чехів буде відправлено на батьківщину.
Між тим це вже не перший випадок арештів іноземних громадян на Острові Свободи. Про причину затримання чехів наразі можна тільки здогадуватися. У Празі не сумніваються, що вони стали черговими жертвами кубинської політики недовіри і підозр. Чехів затримали нібито через те, що вони намагалися передати певні матеріали і гроші дисидентам. Про це, правда, повідомляють самі ж дисиденти, які водночас називають підозри Гавани абсолютно безпідставними. Офіційна ж влада Куби воліє відмовчуватися про подальшу долю іноземців, навіть після ноти протесту Чеської Республіки. Позавчора заступник міністра закордонних справ Чехії Гінек Кмонічек повідомив, що чеське зовнішньополітичне відомство «засмучене арештом двох своїх громадян минулої п’ятниці, яким не було навіть дозволено зателефонувати, аби повідомити про своє затримання».
Інформація про швидке звільнення чехів з’явилася тільки в понеділок увечері, тобто на четвертий день їх затримання. Побудовані такі припущення на попередніх кубинських арештах-звільненнях іноземців. Торік, скажімо, було затримано двох шведських журналістів після їхньої зустрічі з кубинськими колегами-опозиціонерами. Згодом їх таки звільнили. Це ж сталося і з затриманим американським академіком, який перед арештом також «встиг» зустрітися з представниками опозиції.
Чеські громадяни в цьому списку — перші. Можливо, й останні (їхнім наступникам явно доведеться десять разів обміркувати перед тим, як робити подібні непривабливі для офіційної влади кроки). Десять останніх років у чесько-кубинських відносинах у принципі не визначаються взірцевою теплотою. Особливо після того, як Чехія стала одним із упорядників спільної резолюції Організації Об’єднаних Націй, в якій Кубу звинуватили в порушенні прав людини. Уже тоді кубинці продемонстрували свою критичну налаштованість до політики Праги, пройшовшись повз Чеську амбасаду у Гавані стотисячним маршем-протестом. Резолюцію тоді все одно прийняли (21 голос — «за», 18 — «проти»). А Куба одразу ж звинуватила свою колишню союзницю по соцтабору — Чехію — в «зрадництві, лакействі та маріонетковості перед імперіалізмом янкі».
