Демарші та паради АВК, їхня абсолютна впевненість у собі демонструють, що Сербія, можливо, назавжди втратила Косово, хоча, здається, за всіма міжнародними домовленостями, цього не мало статися. АВК сьогодні вимагає згоди на існування своїх озброєних загонів — «для захисту від сербів», коли миротворці залишать Косово, — і схоже, що рано чи пізно згоду на це буде дано. За три роки, коли, можливо, буде проведено референдум із питання майбутнього статусу провінції, в ній може не залишитися жодного серба, бо тепер відкидаються їхні прохання на організацію п'яти сербських анклавів у Косово, але навряд чи їхнє життя за інших обставин буде бодай трохи безпечним. Тоді, очевидно, в результатах референдуму не залишиться жодного сумніву, і таким чином буде зроблено черговий крок до підтримання постійної нестабільності на Балканах, яка, очевидно, входить у чиїсь розрахунки. Тільки тепер уже з боку Заходу. Тим більше дивно, що без будь-якої реакції залишився нещодавній виступ постійного представника Югославії в ООН Владислава Йовановича з приводу того, що АВК лише «замилює очі», здаючи представникам НАТО застарілу зброю і зберігаючи свої справжні арсенали в Албанії та Македонії. Репортери АП, до речі, теж відзначили, що серед того, що здають бійці АВК, бачили лише старі рушниці.
Питання насправді — не в тому, що косовські албанці прагнуть реалізувати своє право на самовизначення, і не в тому, що їх до цього спонукав белградський режим, адже міжнародна спільнота спочатку чомусь спокійно дала косовському конфлікту досягти крайньої фази, а тепер так само спокійно дивиться на наслідки, від яких страждає аж ніяк не режим Мілошевича.
Схоже, подвійна мораль залишається нормою сьогоднішнього життя.
ДО РЕЧІ
Український миротворчий контингент у складі 14-го вертолітного загону та 37-ї моторизованої роти загальною кількістю 250 осіб, що на сьогодні перебуває на території Македонії, найближчим часом буде переміщено до американського сектора сил KFOR у Косово і задіяно в операціях із підтримки миру. Про це кореспондента «Дня» повідомив представник відділу інформації та преси НАТО Річард Балмфорт.
Водночас, за його словами, питання щодо збільшення українського контингенту може постати перед командуванням KFOR після подання Україною пропозицій про можливість виділення додаткової кількості військової техніки та особового складу. Відносно української ініціативи щодо розташування на території югославської провінції українського польового шпиталю на 100 ліжко- місць, то, як зазначив представник НАТО, це питання залишається невирішеним.
Як було зазначено «Дню», в НАТО бачать майбутнє Косово не в створенні на території провінції окремих національних анклавів, а в побудові багатонаціональної спільноти. «Сьогодні ми більше не говоримо про глобальну військову загрозу, проте запобігання виникненню ризиків в окремих регіонах залишається для нас актуальним», — зазначив представник НАТО.
У розмові з кореспондентом «Дня» старший офіцер прес-служби Міністерства оборони Ігор Халявинський повідомив, що вертолітний загін під керуванням підполковника Юрія Сердюка вже приступив до відпрацювання завдань на території Косово — перевезення особового складу та вантажів сил KFOR. «Український миротворчий контингент забезпечений усім необхідним для виконання поставлених завдань. Міністерство оборони України підтримує постійний зв'язок із миротворчим контингентом та перебуває в курсі всіх подій, що відбуваються в Косово», — сказав він.
Питання щодо українського військового шпиталю, за словами І. Халявинського, на сьогодні справді вирішується. Можливо, до Косова він увійде з ротацією аналогічного підрозділу однієї з країн НАТО.
