Санкції стали тягарем для Союзу. У той же час австрійський уряд, у свою чергу, заявляв, що партнери Відня по ЄС по суті зневажили волю виборців, і вирішив боротися проти несправедливості усіма можливими методами. Відень, зокрема, погрожував застосуванням права вето на розширення ЄС і на інші важливі рішення Союзу.
Обидві сторони вважають скасування санкцій власною перемогою. «Чотирнадцятка» переконана, що 223-денний «карантин» утримав Відень від проведення жорсткої антиімміграційної політики, пропагованої Йоргом Хайдером. До речі, саме після запровадження санкцій він залишив пост лідера партії Свободи. Зі свого боку, федеральний канцлер Австрії Вольфганг Шюссель заявив: «Це великий успіх для Австрії, який забезпечило наше терпіння і наполегливість». Міністр закордонних справ Австрії Беніта Ферреро-Вальднер задоволена «перемогою здорового глузду».
Переможеним в цій ситуації виглядає президент Франції Жак Ширак. Саме він наполягав на запровадженні санкцій проти Австрії. І тепер, коли Франція головує в ЄС, саме йому довелося ухвалювати рішення про їхнє скасування. «Ліберасьйон» вважає скасування санкцій поразкою ЄС.
Свої власні санкції проти Австрії скасувала Канада — оговоривши можливість їхнього поновлення, якщо наступний уряд у Відні провадитиме політику нетерпимості. США вирішили й надалі підтримуватимути з Австрією політику «вибіркових» дипломатичних контактів. Міністр закордонних справ Угорщини Жолт Немет підкреслив, що кожну політичну силу можна судити лише на основі справ. Зрозуміло чому — Угорщина боялася, що Відень справді загальмує розширення ЄС. Ізраїль виявився поки що єдиною країною, яка виступила проти скасування санкцій щодо Австрії. У повідомленні прес- служби ізраїльського прем’єр- міністра Ехуда Барака наголошується, що дипломатичний бойкот варто було зберегти, допоки партія Свободи із її неонацистськими тенденціями не вийде із уряду.
