Грузiя вирiшила серьозно боротися проти так званої опозицiї, що має зарубiжних покровителiв. Свiдчинням цього є нещодавнi арешти 29 опозицiонерiв iз руху «Справедливiсть», що заснований колишнiм грузинським мiнистром держбезпеки Iгорем Георгадзе, а також з деяких партiй — сатилiтiв цiєї органiзациї. За твердженням офiцiйного Тбiлiсi, затриманi мали намiр здiйснити державний переворот, одержуючи фiнансову пiдтримку спецслужб Росiї.
Коментуючи арешти опозиціонерів, президент Грузії Михаїл Саакашвілі наголосив, що затримані лідери партії «Справедливість» «отримають сповна згідно із законом, і це добре побачать їхнi заступники». Грузинський лідер також сказав, що слідство володіє набагато більшою інформацією про діяння партії «Справедливість», ніж про це було наразі сказано публічно. М. Саакашвілі всіляко намагався уникати коментарів на тему заступників цiєї партії. Він лише роздратовано назвав Росію «країною гунів».
Проти 13 опозиціонерів вже порушено кримінальні справи за статтею «Організація змови з метою насильницької зміни конституційного ладу і повалення державної влади».
Сам І. Гіоргадзе, як і представники інших опозиційних партій, всі звинувачення відкидають, називаючи їх політичними репресіями. Тим часом лідер опозиційної партії «Надія» і керівник добродійного Фонду Ігоря Гіоргадзе — Ірина Саришвілі- Чантурія, яка залишилася на свободі, закликала опозицію до акцій непокори і до проведення демонстрацій з вимогою відставки уряду. Особливої реакції ці заклики в грузинському суспільстві поки що не викликали.
Зате відразу ж прозвучала реакція iз сусідньої Росії. Спікер Держдуми Борис Гризлов розглядає останні події в Грузії як свідчення встановлення авторитарного режиму. У свою чергу перший віце-спікер Держдуми Олег Морозов висловив здивування з приводу заяви офіційного Тбілісі про те, що в підготовці змови з метою повалення влади там вбачають «руку Москви». З боку офіційної російської влади реакція була більш стриманою. Здійснені в Грузії масові арешти членів опозиційної партії «Справедливість» МЗС Росії вважає внутрішньою справою Грузії, заявив посол МЗС РФ з особливих доручень Юрій Попов. Щодо звинувачень, що висуваються Грузією на адресу Росії, Попов заявив, що його цей факт не дивує, оскільки Грузія в усіх своїх бідах намагається звинуватити саме Росію.
Чи могли заарештовані опозиціонери насправді здійснити переворот? Чи встановився в Грузії авторитарний режим? Як у самій Грузії розцінюють події з арештом лідерів партії «Справедливість»? Як цей епізод може вплинути на відносини офіційної Москви і Тбілісі? Про це розповідає грузинський експерт.
КОММЕНТАР
Гія НОДІЯ , голова Кавказького інституту миру, демократії та розвитку — У Грузії ці партії не розглядають як звичайні політичні партії, що беруть участь у політичній боротьбі, оскільки вони не планували брати участь у виборах до місцевих органів влади. Всі погоджуються, що за складом і багатьма ознаками ці партії є паростками російських спецслужб. Мені важко судити, що вони конкретно мали намір робити. Також складно уявити, що в найближчому майбутньому вони могли влаштувати переворот. Мені здається, що iхня стратегія полягала в тому, щоб чекати свого часу, якихось кризових моментів в розвитку Грузії й тоді якось активізуватися.
Що стосується обвинувачень у авторитаризмі? Дійсно, у грузинської влади на самому початку були авторитарні інстинкти. Але тоді вони виявлялися більшою мірою, ніж зараз. Це виявляється в тому, що уряд з деяким презирством ставиться до опозиції й рішення приймаються у досить вузькому колі людей. Про такий авторитаризм можна говорити. Але мені не здається, що всі ці арешти свідчать про те, що в Грузії переслідується опозиція загалом і що вона не має можливостей для політичної діяльності. Партія «Справедливість» не розглядалася фактично як частина опозиції. Коли ми говоримо про опозицію в Грузії, це зовсім інші партії й щодо них жодних репресій не було застосовано, і поки нічого подібного не очікується.
Мені важко сказати, наскільки вагомими були підстави для арештів лідерів партії «Справедливість». Можливо, передумовою для арештів стало те, що ця організація фінансується російськими спецслужбами, які недружньо ставляться до Грузії. Це вже само по собі, напевно, було підставою для застосування силових методів.
Що стосується реакції у самій Грузії. Можливо, певна стурбованість є серед опозиційних кіл. Але вони завжди відхрещувалися від будь-яких контактів з партією «Справедливість» і жорстко висловлювалися, що у них немає нічого спільного з такого роду партіями. Загалом, мені здається, що звинувачення в авторитаризмі висловлювалися більш гостро раніше в зв’язку з іншими явищами. Але меншою мірою — з цими арештами.
Щодо висловлювання Гризлова. Це парламент дає собі велику волю для висловлення якихось позицій щодо Грузії. Російська Дума дуже часто ухвалювала резолюції, які були надто недружні щодо Грузії. Але це було щось на зразок випущення пари або, швидше за все, месидж, спрямований на адресу Грузії. А Кремль поводиться стриманiше. Це звичайний розподіл праці й, напевно, це діє і в цьому епізоді. Мені не здається, що суб’єктивно люди в адміністрації Путіна менш негативно настроєні до того, що такі проросійські сили зазнали силових дій з боку грузинської влади. З юридичного погляду, арешти опозиції — внутрішня справа Грузії, тому і реакція російської адміністрації та офіційних кіл більш стримана.
Чи не призведе цей епізод до охолодження відносин між адміністраціями Грузії та Росії? Чесно кажучи, відносини настільки погані, що мені важко уявити, куди далі охолоджуватися.
