Ця країна завжди перебувала в складній ситуації з точки зору географії. На півночі Росія. На півдні Іран. А після розпаду Радянського Союзу вона дивиться на Захід, запрошуючи американські компанії до розробки своїх нафтових родовищ та міркуючи про вступ до НАТО. Але після короткої літньої війни між Росією та Грузією поле для вибору у Азербайджану звузилося.
Маленький за територією, багатий на нафтові запаси, Азербайджан після отримання незалежності від Радянського Союзу балансує між інтересами Росії та Сполучених Штатів. Він погоджується на те, щоб його військові навчалися в НАТО, але відкритого наміру вступити до лав Альянсу не виявляє. На його території можуть проводити дозаправку американські літаки, але американські військові бази там розміщувати заборонено.
«Азербайджан танцює між Заходом та Росією, — говорить представник азербайджанської опозиції Іса Гамбар, — до теперішнього часу існував негласний договір. Грузія була з Заходом, Вірменія була форпостом Росії, а Азербайджан знаходився посередині».
Але після війни з Грузією Росія знову повернулася в цей регіон, принизивши Тбілісі та його спонсора — Сполучені Штати, які виступали з гнівними заявами, однак виявилися безсилими зупинити російський наступ. Це стало протверезним моментом для колишніх радянських республік, і тепер такі країни, як Азербайджан, можуть зіткнутися з необхідністю переглянути свою політику.
«Шахівниця похитнулася, і фігури сповзли на інші клітини, — говорить американський експерт у даному регіоні Пол Гобл, який викладає в Дипломатичній академії Азербайджану, що знаходиться в столиці, — те, що раніше здавалося збалансованим, більше таким не є».
Один західний представник сказав про Азербайджан так: «Грузія багато в чому стала сигналом тривоги. Ось що росіяни можуть і готові зробити. Події в Грузії продемонстрували незахищеність цих країн».
Азербайджан тепер буде відчувати зростаючий тиск з боку Росії, укладаючи енергетичні контракти та прокладаючи трубопроводи, проти яких виступає Росія, сказав один азербайджанський чиновник, який погодився говорити на умовах анонімності через делікатність питання, що обговорюється. Керівництво російського газового монополіста «Газпром» під час візиту до Азербайджану навесні цього року запропонувало купувати азербайджанський газ за європейськими цінами, а не зі знижкою, як раніше. Якщо азербайджанці погодяться на дану пропозицію, проект будівництва газопроводу Nabucco, за який виступає Захід, може виявитися зірваним.
Як говорить бакинський політолог Расим Мусабаєв, в новій ситуації багато хто з азербайджанців вважає, що продавати газ Росії — не така вже й погана ідея.
З його слів, нові проекти несуть за собою політичні ризики, а якщо Росія «буде платити нам за наш газ за договірною ціною, навіщо щось будувати?»
«Не можна провести зовнішню політику, яка йде всупереч з вашою географією, — додає він, — нам треба жити в злагоді з росіянами та іранцями».
Після розпаду Радянського Союзу Росія була слабкою, її економіка опинилася в руїнах, а зовнішня політика страждала на непослідовність та суперечності. Азербайджан скористався цим заради власної користі. Сьогодні Росія стала сильнішою і виступає узгоджено, тому Азербайджану треба поводитися обережніше по відношенню до великого сусіда.
Грузія сьогодні настільки вороже ставиться до Росії, що партнерство з цією країною в регіоні стає все більш проблематичним, говорить експерт із каспійської енергетичної інфраструктури і керівник Словенського Інституту стратегічних досліджень з Любляни Борут Гржіч.
«Азербайджан ніколи не піде на вступ до ЄС—НАТО на шкоду своїм добре функціонуючим робочим взаємовідносинам із Росією, — заявляє він, — а грузинський президент Михайло Саакашвілі ускладнює дотримання такого балансу».
Впродовж кризи Азербайджан не зробив жодного кроку, який міг би викликати роздратування у Росії. Коли почалися воєнні дії, він звернувся до Росії із закликом зберегти його об’єкти інфраструктури в Грузії — порт, нафтовий термінал та трубопровід. Зі слів міністра закордонних справ Азербайджану Ельмара Мамад’ярова, Москва на це погодилася.
Азербайджан допоміг європейським дипломатам потрапити до Грузії під час російського вторгнення. Однак коли лідери України, країн Балтії та Польщі поїхали в Тбілісі, щоб висловити свою солідарність із грузинами, азербайджанський президент Ільхам Алієв не приєднався до них. А коли віце-президент Дик Чейні відвідав у вересні з візитом Баку, Алієв негайно попрямував до Москви на переговори з росіянами.
Але цій країні найближчою є проблема Нагірного Карабаху. Це район на південному заході Азербайджану, в якому вірменські сепаратисти в 1990 роки сформували незалежний анклав. Протягом багатьох років Азербайджан за допомогою міжнародних посередників намагається повернути цю територію та надати можливість біженцям, які залишили Нагірний Карабах, повернутися туди.
Після війни з Грузією росіяни, схоже, перехопили ініціативу в цьому питанні. Президент Дмитро Медведєв під час візиту цього тижня до столиці Вірменії Єреван заявив, що Росія буде домагатися проведення зустрічі між азербайджанським та вірменським президентами.
«Сподіваюся, така зустріч відбудеться в Росії», — сказав він, згідно з повідомленням Reuters. Росія, за традицією, підтримує вірмен, однак часи змінюються.
«Один із позитивних наслідків грузинської кризи полягає в тому, що Кремль тепер буде намагатися показати, що він не який-небудь божевільний, — заявив офіційний представник Азербайджану, — що він може бути і хорошим сусідом».
Зі слів іншого азербайджанського представника, російська позиція відносно Азербайджану полягає в тому, що «Сполучені Штати приходять у вашу країну, обманним шляхом забирають у вас природні ресурси, але не надають при цьому ніякої підтримки. Чому за таких умов вам не піти разом із нами?»
Чейні під час візиту до Баку пообіцяв посилити підтримку. В зв’язку з цим, деякі азербайджанці із сумом зазначили, що йому знадобилося цілих вісім років, щоб здійснити свій візит.
Чиновник з азербайджанської президентської адміністрації Алі Хасанов говорить, що конкретні кроки вперед отримали б велику підтримку в Баку. «Якщо велика країна займає позицію і виступає за територіальну цілісність, ми будемо йти в напрямку її інтересів», — заявив він.