З моменту приєднання Польщі до ЄС її кордони набули статусу зовнішньоєвропейських. Відтак на східних рубежах її прикордонники захищають інтереси не лише своєї країни, а й усього Євросоюзу. В Балтійському морі це завдання виконує Морський загін Прикордонної варти Республіки Польща (ПВ РП) імені Кароля Баха, управління якого дислокується у Гданську.
ЗАГРОЗИ З МОРЯ
Під опікою морських прикордонників перебуває більше 480 кілометрів державного кордону, зокрема, і з Російською Федерацією. Структура Морського загону помітно відрізняється від української. У нас, наприклад, берегову лінію та прибережні води охороняють суходільні прикордонники. Морський кордон і виключну (морську) економічну зону (В(М)ЕЗ), охороняють кораблі загонів Морської охорони Держприкордонслужби України. Авіацію придають у якості доданих підрозділів, на посилення «піхоти» й моряків.
Польський морський прикордонний загін включає усі три компоненти: суходільний, морський та повітряний, які діють комплексно, у тісній взаємодії.
Охорону берегової лінії, прибережних вод та суходолу забезпечують 13 відділів. Море «закривають» два дивізіони Прикордонної варти: Кашубський та Поморський, укомплектовані 49 морськими суднами різних проектів. Авіаційний відділ загону укомплектований двома літаками та гелікоптером.
— Наша морська ділянка є також зовнішнім кордоном Шенгенської зони, — розповідає заступник начальника загону командор (відповідник нашого капітана 1-го рангу. — Авт.) Бартек Руткевич. — Наші базові завдання полягають у контролі за перебуванням у водах Польщі морських суден, дотриманням ними правових норм; організації контролю прикордонного руху в прикордонних переходах; розкритті прикордонних злочинів та правопорушень, фінансових зловживань, переслідуванні та затриманні злочинців у рамках наданих нам повноважень; протидії нелегальній міграції, контрабанді товарів, наркотиків, психотропних речовин, зброї, радіоактивних, хімічних та матеріалів подвійного використання; забезпеченні економічних інтересів на морських просторах країни; рятуванні людей на морі.
Крім того, до компетенції ПВ РП входять завдання із забезпечення безпеки польотів у аеропортах, протидія проявам тероризму (у Польщі «перша скрипка» в цій безпековій галузі належить поліції); охорона важливих комунікаційних шляхів; викриття фактів забруднення довкілля та притягнення до відповідальності винних у цьому тощо.
Чільне місце серед загроз на морській ділянці кордону посідають контрабанда товарів, наркотиків та нелегальна міграція. Останній фактор, як свідчить європейська статистика, не є найгострішим у ЄС. Тут довгі роки лідирує зовнішній морський кордон Євросоюзу в Середземному морі. Польські морські прикордонники в основному мають справу з фальшивими моряками із Шрі-Ланки, Індії, Бангладеш і Пакистану. Таких випадків трапляється кілька на квартал. Ще один постачальник загроз цього г атунку — країни колишнього Радянського Союзу. Як правило, вихідці з цього регіону легально прибувають до Польщі, а далі намагаються нелегально потрапити до Центральної Європи й до країн Скандинавії та влаштуватися на роботу.
Наркотики, психотропні речовини найчастіше прямують до Польщі з Північної Африки. Останній приклад — затримання великої партії гашишу, завезеної судном із Марокко. Та взаємодія шведських і польських правоохоронців суттєво б’є по прибутках наркоділків.
Ще одна дуже «популярна тема» — викрадення в країнах Скандинавії та Німеччині двигунів до моторних човнів та їхній перепродаж у Польщі. А декілька років тому взагалі трапився унікальний випадок — неподалік від Гданська прикордонники затримали викрадений у Великій Британії... літак.
— Система охорони наших кордонів цілком відповідає завданням, визначеним нормативними актами Європейського Союзу та Шенгенською угодою, — наголошує Бартек Руткевич. — Цьому, звичайно, сприяє співпраця з прикордонними відомствами суміжних країн, зокрема, оперативний обмін інформацією.
Відповідно до сучасних тенденцій, у ефективній охороні кордону провідну роль відіграє оперативна діяльність. Тут повноваження польських прикордонників досить широкі: їм дозволено навіть прослуховування телефонних переговорів зловмисників.
КАШУБСЬКИЙ ПАТРУЛЬ
Вихід у море на патрулювання — найкраща можливість побачити польських моряків-прикордонників у справі. «Коробочка», на якій ідемо, — ІС16М ІІІ. Це — спеціальний швидкісний катер, призначений для активних дій у прибережній зоні. Як правило, використовується в операціях із затримання правопорушників і злочинців.
Підпоручик Мартін Сержинські, командир екіпажу, легко розганяє катер до 40 вузлів (приблизно 72 кілометри на годину) маршової швидкості. Балтійські хвилі різко розлітаються в боки, берег швидко віддаляється, натомість дві білі яхти, немов лебеді на злеті, стрімко мчать нам назустріч. Раптова зупинка, поворот на 180 градусів — і знову з місця в кар’єр. Солоні бризки заливають палубу. Хто не сховався в кабіні — вже забризканий з голови до ніг!
Досить поважні швидкісні можливості катера, проте, не є його «головною зброєю». Сучасне радіолокаційне оснащення та інші контрольно-спостережні прилади, замкнуті в єдину супутникову мережу загону, створюють дійсно «непробивну» систему охорони морських кордонів Польщі.
Командор Тадеуш Кантак — комендант Кашубського дивізіону Морської охорони Гданського прикордонного загону, перекрикуючи шум хвиль та стукіт невгамовних двигунів, анонсує появу в прибережних водах нових «діючих осіб». Міцно тримаючись однією рукою за залізний лючок, іншою він вказує на невеличку мизу в затоці, якою повинен виплисти новенький катер-подушковець «Грифон». Він з’являється праворуч від нашого катера, але не з горловини зручної гавані торгівельного порту, за якою ми уважно спостерігаємо, а акуратно скочується в море з порослого рідким чагарником пляжу. «Для нас, прикордонників, можливості «Грифона» якнайкраще пасують», — із задоволенням поглядаючи на ошелешені обличчя журналістів, каже командор.
Нові, сучасні катери на повітряній подушці проекту «Грифон» з’явилися у гданських прикордонників порівняно недавно — два роки тому. За короткий час вони стали учасниками мало не всіх більш-менш вагомих затримань та рятувальних акцій. «Головна їхня перевага — всюдихідність. Це дуже важлива для нас якість. Вони можуть виконувати завдання у важкодоступних районах, там, куди не можуть зайти судна та суходільні патрулі. Наприклад, на мілководді Віслянської затоки або зимою у прибережній зоні, яку вкриває крига», — пояснює Тадеуш Кантак.
У сфері відповідальності Кашубського дивізіону — морська ділянка зовнішнього кордону ЄС із Російською Федерацією. Особлива увага під час патрулювань приділяється контролю надводної обстановки біля нафтовидобувної вишки, цвинтаря морських кораблів, загиблих під час Другої світової війни, а також у риболовецьких зонах.
ПОГЛЯД З НЕБА
Авіабаза загону Морської охорони розташована на території Гданського аеропорту імені Леха Валенси. За сто метрів від злітної смуги, на краєчку лісу, примостилася невеличка стоянка літаків. На ній заклопотано походжають одягнені у помаранчеві комбінезони авіатори, рядочком стоять два літаки та гелікоптер.
— Вибачте, але у нас за півгодини — виліт на патрулювання, так що не будемо мати досить часу на спілкування, — одразу після привітань попередив нас кремезний льотчик, як виявилося, начальник відділу авіації — полковник Славомір Ольчик. Не відкладаючи справу, він запропонував познайомитися зі штатною авіатехнікою. Перший на черзі — невеличкий літачок «Мева» польського виробництва. Його екіпаж складається з двох пілотів та оператора. Головне призначення — патрулювання прикордонної та виключної (морської) економічної зони країни з метою контролю проходження суден, дотримання правил риболовства і, зрозуміло, охорона зовнішніх кордонів Польщі та ЄС.
М-28 «Скайтрек» з першого ж погляду викликав смутне відчуття — щось таке я вже бачив. І, як виявилося, не без підстав. Цей літак створено за ліцензією, на базі нашого АН-28. Щоправда, польські майстри таки добряче попрацювали над цією модифікацією, пристосовуючи до прикордонних потреб.
— Не побоюся сказати, що сьогодні у Польщі це найкраще обладнаний для прикордонників літак, — підкреслює полковник Ольчик. — «Скайтрек» оснащено тепловізійними камерами, радаром, його електронна система дозволяє розпізнавати з повітря забруднення на морі в ультрафіолетовому та в інфрачервоному режимах.
Розмова через перекладача помітно «з’їдала» недовгий час на розмову. І тут нам на допомогу прийшов оператор «Скайтрека» Міхал Теребенець. Майже без акценту він продовжив розповідь командира українською:
— Ми можемо не лише виявляти та розпізнавати речовину плями забруднення, а й визначати її координати. До сканера підключено фото та відеокамери, що документують факт нанесення шкоди природному середовищу. Зауважу, що фірма — виробник цього апарату — єдина в Європі має ліцензію на те, що результати досліджень їхніми сканерами можуть слугувати доказами в суді. Ще один технологічний плюс — отриману інформацію в робочому режимі передаємо до центру управління операціями загону. При потребі — наводимо наші кораблі до підозрілих суден у морі.
Між тим, запитую у Міхала, де він так добре вивчив українську мову. Виявляється, його дівчина працює в Києві, він до неї кілька разів їздив у гості. «Так і вивчив — у гостях, просто спілкуючись із колегами та друзями моєї дівчини», — лунає у відповідь.
Полковник Ольчик командує своєму екіпажу зайняти місця в літаку, прощається з нами. Хвилин за десять, коли М-28 вирулює на злітну смугу, він відчиняє віконечко кабіни та махає нам із нього рукою.
«МОРСЬКЕ СЕРЦЕ»
Згадки про Центр управління операціями червоною ниткою проходили в розмовах мало не з кожним посадовцем загону. Певна річ, і ми не могли оминути своєю увагою «серце загону», як гданські прикордонники називають цей підрозділ. Велика, затишна кімната Центру розташована неподалік від стоянки прикордонних кораблів. З вікон видно робочі майданчики гданського морського порту та тьмяні відблиски просторів Балтики. Троє прикордонників, зручно влаштувавшись біля комп’ютерних моніторів, знімають поточні показники надводної обстановки.
— Ось на цьому екрані висвітлюється інформація про кораблі, які перебувають у морі, — вказує командор Тадеуш Кантак. — На іншому — їхні ідентифікаційні дані. Наші оператори відслідковують прохід кораблів міжнародними шляхами, їхні заходи й виходи із портів тощо.
— Інформація, яка збирається тут, дає повну картину того, що відбувається на нашій ділянці відповідальності, — пояснює алгоритм роботи «серця загону» комендант Кашубського дивізіону. — Це дозволяє ефективно та без зайвих витрат ресурсів виконувати поставлені перед нами завдання.
Автор висловлює вдячність за сприяння у підготовці статті представництву Міжнародної організації з міграції в Україні та керівництву Прикордонної варти Республіки Польща.
