Вони зустрілись давно, ще 1992 року. Ді Міола був зачарований, вражений звуками незнайомого йому до того часу музичного інструмента. На той час він мав свою велику аудиторію любителів джазу, видав біля двох десятків альбомів, які розійшлися тиражем у шість мільйонів. Від інших виконавців-гітаристів він відрізнявся своїм експериментаторством, поєднуючи джаз з іншими жанрами, співпрацюючи з провідними виконавцями інших країн світу. Ді Міола зразу ж зацікавився творчістю Романа. Адже Гриньків теж унікальна особистість на музичному небосхилі України й не тільки. У нас він відомий як бандурист-експериментатор, композитор, музичний теоретик. А світові — перш за все як віртуозний бандурист. Він виступав із концертами в десяти провідних містах світу, включаючи Нью-Йорк. Його гра і репертуар відмінні від традиційно бандурного. Він виконує також класичну, сучасну українську та європейську музику. Окрім цього, Гриньків удосконалив бандуру як інструмент, розширивши її акустичні властивості. Отож, зустрівшись, американець і українець порозумілися зразу як музиканти-новатори. В результаті народилися «Зимова пісня» — нечуване досі поєднання бандури й джазу. Таким чином американець Ді Міола відкриває своїм прихильникам з усього світу український народний інструмент.