Водночас дипломатична гра між Вашингтоном і Тегераном триває доволі активно. Попри те, що після повалення 1979 року підтримуваного США шахського режиму, між двома країнами немає дипломатичних стосунків, обидві сторони останнім часом сповіщають про нові кроки назустріч одна одній. Так, цього місяця мають бути відновлені американсько-іранські переговори щодо проблем регіону та ядерної програми Ірану. Колишній президент Ірану Хашемі Рафсанджані нещодавно навіть запропонував провести референдум щодо відновлення дипломатичних стосунків зі США. Щоправда, його ідея покищо не знайшла підтримки в країні.
За останні півтора року Сполучені Штати відносно легко скинули правлячі режими у сусідніх з Іраном Афганістані та Іраку. Один iз найбільших критиків нинішньої іранської влади аятолла Хусейн Алі Монтазері навіть насмілився публічно заявити, що його країну може чекати подібна доля, якщо керманичі «й надалі поводитимуться автократично». У той же час у Тегерані лунають й інші голоси: відомий релігійний діяч Ахмад Джаннаті закликав іракців до інтифади. «Іракський народ повинен залишатися єдиним і слідувати за своїми релігійними лідерами, щоб перемогти ворогів», — сказав він. Крім iмовірної загрози з боку США та незгоди між окремими лідерами, Ірану сьогодні загрожує й соціальна криза, пов’язана з тим, що коли нафтова промисловість сусіднього Іраку почне відроджуватися, то ціни на «чорне золото» неминуче впадуть.
