Дводенний саміт міністрів закордонних справ, який відбувся декілька днів тому у Берліні, викликав великий інтерес у світі. І справді, питання, що обговорювалися в столиці Німеччини, мають глобальний характер. Це ситуація в Лівії та Афганістані, співпраця Альянсу з Україною, Грузією та Росією.
Роботу цього форуму висвітлювали майже 400 журналістів, яким було створено прекрасні умови для роботи у приміщені Deutsher Telecom. І така зацікавленість мас-медіа була не випадковою. Адже це перша зустріч глав зовнішньополітичних відомств Північноатлантичного альянсу після започаткування операції Unified Protector, щоб обговорити подальші дії стосовно того, як припинити бомбові удари контрольованих полковником Каддафі військ проти повстанців. Інтересу додавало те, що в обговоренні лівійського питання взяли участь представники 39-ти країн, серед них і України. До речі, деякі ЗМІ зачислили Україну до складу очолюваної НАТО коаліції, що забезпечує безпольотну зону над Лівією.
«Насправді ми прибули на цю конференцію на запрошення Альянсу. А що стосується нашої участі, то це пов’язано з тим, що корабель «Костянтин Ольшанський» брав участь у гуманітарній операції ще в умовах, коли члени Альянсу не могли відправити кораблі для евакуації своїх громадян. А тим часом корабель українських ВМС евакуював й іноземних громадян. Ми заявили, що Україна готова долучитися і направити мобільний польовий шпиталь і Ан-25, обладнаний як мобільний евакуаційний пункт для рятування життя. Наша участь обумовлена гуманітарними операціями», — пояснив українським журналістам міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. За словами міністра, залучення українських ВМС до запровадження ембарго на постачання зброї в Лівію не обговорювалося.
Слід зазначити, що під час Берлінського саміту міністри закордонних справ НАТО схвалили нову політику співпраці з партнерами Північноатлантичного альянсу. Згідно з новою політикою, Альянс буде прагнути розширяти політичний діалог і практичну співпрацю з будь-якою країною, яка поділяє інтерес НАТО в забезпеченні миру і безпеки у всьому світі. «Щойно ухвалений «Берлінський партнерський пакет» дозволить нам працювати над більшою кількістю питань, з більшою кількістю партнерів у різні способи. Це виграшна політика для всіх», — відзначив генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен.
А під час засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке було першим після оголошення офіційним Києвом позаблокового статусу, пан Расмуссен відзначив: «Наша нова стратегія поклала відносини з державами-партнерами в основу місії НАТО і вкотре підтверджує вагу особливого партнерства НАТО та України». Водночас генсек НАТО висловив сподівання, що Альянс зможе й надалі розраховувати на допомогу України. «Мені відомо, що уряд України має намір дотримуватися нинішньої традиції, (виступаючи) як контрибутор безпеки, — каже він. — Знаю, що ми можемо розраховувати на дедалі більше залучення України». Расмуссен також підтвердив, що НАТО й надалі допомагатиме Україні реформувати й модернізувати її Збройні сили.
Зі свого боку Грищенко розповів, що в ході засідання й у його виступі, а також у виступах міністрів закордонних справ країн Альянсу наголошувалося на тій ролі, яку відіграє Україна у підтриманні безпеки у світі. «Ми вважаємо можливою таку співпрацю з Альянсом. І завдяки цьому ми відіграємо важливу роль у підтриманні безпеки в світі», — наголосив український міністр.
Представники НАТО у розмові з «Днем» відзначали, що в Альянсі задоволені рівнем співпраці з Україною. Більше того, від Президента Віктора Януковича були отримані гарантії щодо намірів Києва поглибити діалог і співробітництво з НАТО. За словами співрозмовника, очікується, що Україна направить декількох спеціалістів в Афганістан.
Стосовно Лівії, як пояснив Грищенко, позиція України полягає в тому, що рішення щодо забезпечення безпольотної зони було ухвалено РБ ООН за підтримки основної регіональної організації і вперше створено широкий консенсус стосовно застосування сили широкою коаліцією. А що стосується застосування нашого корабля, наприклад, для запровадження ембарго на постачання зброї в Лівію, то це ми маємо визначати самі. Разом з тим міністр наголосив, що українська сторона віддає перевагу тому, щоб її засоби могли використовуватися в рамках гуманітарних операцій.
На переговорах в Берліні також ішлося про можливу участь України у створенні спільної європейської системи протиракетної оборони. Відповідаючи на запитання журналістів щодо цієї проблематики, міністр зазначив наступне: «Ми провели консультації. Ми хочемо зрозуміти плани Альянсу і маємо проаналізувати наші можливості. Сама система зараз на першому етапі опрацювання. У нас є певні засоби. Але це не просто військово-політична концепція — ми маємо враховувати думки сусідів по НАТО».
А ось що думає про результати засідання Комісії ГРУЗІЯ — НАТО голова зовнішньополітичного відомства Грузії Грігол Вашадзе, який люб’язно погодився дати невелике інтерв’ю українським журналістам.
— Держави-члени НАТО і генсек висловили величезну вдячність за той внесок, який ми робимо щодо операції в Афганістані. Було підкреслено нашу роль як країни, яка надає свій військовий контингент і посідає друге місце за чисельністю цього контингенту серед держав — не членів НАТО. У нас зараз близько 970 військовослужбовців там, і ми ще додатково направляємо інструкторів для тих, хто готуватиме частини артилерійської підтримки декількох бригад афганської національної армії.
У нас є щорічна національна програма. Я можу лише нагадати одну подію, заплановану в рамках цієї програми, — візит Північноатлантичної ради до Грузії. Усі країни-члени НАТО розуміють, що прийшов час їхати до Грузії. Уперше вони приїжджали до Грузії 2009 року відразу після війни, в результаті якої Грузії було нанесено величезних збитків. А зараз НАТО, навпаки, хоче приїхати до Тбілісі, аби зрозуміти, яким чином за не дуже сприятливих умов Грузія змогла домогтися таких макроекономічних показників і досягнень у сфері політичних та конституційних реформ.
На порядку денному засідання Комісії Грузія — НАТО був лише один пункт — співпраця НАТО з Грузією і той шлях, який ми пройшли і який нам залишився до повноправного членства в НАТО.
Ми отримали високу оцінку. Союзників цікавила думка Грузії стосовно того, як події можуть розвиватися в нашому регіоні. Особливе занепокоєння, природно, викликають конфлікти на Південному Кавказі. Хочу відзначити, що в усіх виступах був заклик до організації за жодних умов не забувати про Південний Кавказ і не відсовувати його на другу, третю чи четверту полицю через те, що Альянс зараз залучений у всі події, що відбуваються в Лівії. Чесно кажучи, я радий був це чути, тому що НАТО серйозно ставиться до нашого регіону і розуміє потенціал, який має наша співпраця, а також небезпеки, які можуть виникнути за відсутності такої співпраці.
Перший раз в історії співпраці Грузії та НАТО ми ухвалили спільну декларацію. І для нас цей документ є дуже важливим, в першу чергу тому, що там є жорсткий заклик до Росії скасувати неправомірне, необдумане і небезпечне рішення щодо визнання так званої незалежності Абхазії та Цхінвальського регіону; негайно вивести окупаційні війська з Абхазії та Цхінвальського регіону; поважати всі взяті на себе міжнародно-правові зобов’язання, що виходять з угоди про припинення вогню та долучитись до змістовних і результативних переговорів із Грузією з тим, аби врегулювати відносини між двома державами. І друге, що має для нас фундаментальне значення, Альянс однозначно без будь-яких еківоків підтвердив суверенне право народу і держави Грузії обирати військові союзи, а у військові союзники — тих, хто відповідає національним інтересам нашої країни.
— Чи доречно говорити зараз про терміни інтеграції Грузії в НАТО?
— Про жодні терміни не йдеться. Слава Богу, тут немає Держплану, ніхто для себе п’ятирічки не визначає і гасел для досягнення цих цілей не проголошує.
— А пан Барамідзе буквально нещодавно заявив, що Грузії вистачить два-три роки, аби виконати технічні умови вступу до НАТО. Що ви скажете на це?
— Пан Барамідзе — громадянин вільної країни і має право робити власні прогнози. Я від прогнозів утримаюся, але можу вам одне сказати, що ми стабільно крок за кроком наближаємося до нашої кінцевої мети. А це повноправне членство в НАТО і максимальне зближення з ЄС.
— А те, що дві території відторгнуто від вашої країни, не вплине на досягнення цієї мети?
— По-перше, ці дві території не відторгнуто, а окуповано. По-друге, ми ці території обов’язково повернемо в загальний конституційний простір нашої держави. І сприяти цьому буде саме членство в НАТО.
