США розглядають Україну як важливого стратегічного партнера і прагнуть розвивати з нею відповідні відносини, заявив колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер на зустрічі з Президентом Кучмою в Нью-Йорку. Одним із важливих кроків на шляху розвитку таких відносин має стати остаточне скасування поправки Джексона-Веніка щодо нашої країни. Леонід Кучма, перебуваючи в Нью-Йорку, обговорив це питання з керівництвом Світового єврейського конгресу та Антидифамаційної ліги (цю організацію створив 1913 року правозахисник Зігмунд Лівінгстон). Співрозмовники Президента запевнили його в тому, що вживуть заходів для активізації процесу скасування нині морально застарілої поправки, що передбачає торгівельні обмеження у відносинах із країнами, які перешкоджають еміграції євреїв. (Цю проблему учора також обговорювали в Києві прем’єр-міністр України Віктор Янукович та посол США Джон Гербст. Останній повідомив журналістiв, що питання про скасування поправки Джексона-Веніка та надання Україні статусу країни з ринковою економікою зараз вивчають у Вашингтоні).
Беручи участь у 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, Леонід Кучма також продовжив обговорювати питання, пов’язані з роботою цієї організації. Необхідність реформування ООН, і зокрема Ради Безпеки, стала однією із тем розмови Леоніда Кучми з президентом Пакистану Первезом Мушаррафом. Глави держав також обговорили можливості розширення двостороннього співробітництва, зокрема у військово-технічній сфері, і обмінялися запрошеннями відвідати свої країни.
Леонід Кучма повідомив журналістiв, що Україна готова брати участь у миротворчій місії в Ліберії (з такою пропозицією напередодні виступив Генеральний секретар ООН Кофі Аннан). Президент наголосив, що йдеться про надання техніки для проведення миротворчої операції. Леонід Кучма також провів неформальні зустрічі з лідерами Естонії, Німеччини, Канади, Сербії та Чорногорії, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Між тим головним питанням обговорення на сесії Генасамблеї ООН залишається Ірак. Питання болюче, оскільки саме криза навколо Багдада довела неспроможність Організації Об’єднаних Націй на нинішньому етапі. Сьогодні тривають лише розмови про способи підвищення ефективності ООН, а розкол серед провідних членів організації з приводу Іраку залишається. Виступаючи на засіданні Генасамблеї, президент США Джордж Буш закликав «усі країни доброї волі допомогти новим лідерам Іраку в розробці конституції країни та проведенні вільних і справедливих виборів». «Процес відновлення суверенітету Іраку має відбуватися не дуже повільно, але й не дуже швидко», — цитує Буша Бі-Бі-Сі. А президент Франції Жак Ширак знову засудив односторонні дії США в Іраку і висловився за передачу влади іракському народу відповідно до «реалістичного» графіка та під егідою ООН. Як відомо, Генсек ООН Кофі Аннан у своєму виступі застеріг світову спільноту від сповзання до односторонніх дій у справі протистояння загрозам.
Канцлер Німеччини Герхард Шредер вважає, що нову резолюцію про майбутнє Іраку Рада Безпеки ООН може прийняти найближчими тижнями. Німеччина, так само як і Франція, наполягає на якнайшвидшому поверненні іракцям суверенітету.
Тим часом адміністрація США дезавуювала главу призначеної американською адміністрацією Тимчасової урядової ради Іраку Ахмада Чалабі, який заявив, що окупаційні війська «мають дати більше влади» цьому іракському органу. Офіційний представник Білого дому Ден Бартлетт зазначив, що заклик до Вашингтона прискорити процес передачі суверенітету Іраку «є думкою пана Чалабі, а не усієї Тимчасової урядової ради». Ахмад Чалабі зміг у вівторок вперше зайняти місце представника Іраку на Генеральній Асамблеї ООН, яке було вакантним із моменту повалення режиму Саддама Хусейна. Однак офіційно його право на це крісло ООН поки не визнала.
