На цьогорічній міжнародній конференції з питань безпеки GLOBSEC-2014, яка відкрилася вчора у Братиславі, домінувала тема України. Уже першого дня відбулася панель «Мізковий штурм GLOBSEC щодо України».
У своєму виступі віце-прем’єр міністр і міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак сказав, що події в Україні істотно змінили безпекову ситуацію поблизу наших кордонів, і тому й вона стала пріоритетом на цьогорічному форумі. «Лінія між миром і конфліктом стала тоншою у нашій частині Європи», — наголосив він.
• Дискусію про те, як вирішити цю кризу, розпочали міністри закордонних справ Угорщини і Латвії Янош Мартоньї та Едгарс Рінкевічюс, відомий історик, постійний науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень Тімоті Снайдер.
Також про нашу країну йшлося у 20-ти хвилинному спілкуванні заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд з учасниками конференції.
І не менш жвава дискусія з українського питання із залученням словацької громадськості відбулася у будівлі Старого ринку в центрі міста під назвою «Битва за Україну». Таке нововведення мер міста Мілан Фтачнік пояснив так: «Ми віримо, що про безпеку треба розмовляти з громадянами, бо це питання їх турбує. Перед будівлею Старого ринку стояло чоловік п’ять з колорадськими стрічками і плакатами проти НАТО та фотографіями з обгорілими тілами у Будинку профспілок в Одесі. Їхній аргумент: НАТО — фашистська організація, а це жертви правого сектора, а ви — українські журналісти, я був з колегою іншого видання, є жертвами пропаганди. Біля них опинився чоловік, так званий незалежний експерт з Люксембургу, який постійно ставив питання на різних дискусіях на захист Росії.
• До речі, під час дискусії у центрі міста за участі міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкевічюса, державного міністра закордонних справ МЗС Угорщини Жолта Немета, старшого наукового співробітника Атлантичної Ради Яна Бжезінського, радника із закордонних справ Віталія Кличка, Олега Шамшура та Андрія Ілларіонова присутні мали можливість інтерактивно відповісти на запитання: «Чи впорається Україна з цією кризою?» з понад семидесяти проголосувавших 70 відсотків сказали: «Ні».
Усі ці дискусії показали, що навіть серед країн Східної Європи, членів НАТО і ЄС — різні погляди на ситуацію в Україні. І при цьому викликає здивування відсутність в обговоренні питання вирішення української кризи і ролі ЄС представників високого рівня з двох країн, які вирішують усе в ЄС, — Німеччини і Франції.
• Характерно, що більшість виступаючих говорили про те, що має робити сама Україна, щоб вирішити кризу. Потрібно віддати належне деяким експертам із зали, це здебільшого були поляки, що треба ставити питання про те, що має робити Росія. Понад те, один із них навіть наголосив, чому ми маємо обговорювати порядок денний, який фактично замовила Росія. Тобто чому говоримо про федералізацію, внесення змін до Конституції, про позаблоковий статус, російську мову як державну, ці питання сама Україна має вирішувати як суверенна держава.
По це наголошував і литовський міністр закордонних справ під час дискусії з словацькими громадянами.
Проте угорський державний міністр Немет сказав, що Україна має здійснити реформи, стати успішною, і це буде важливий месидж для всього пострадянського простору. І це може, зазначив він, мати ефект доміно на Росію та інші країни.
Але цей міністр ніяк не хоче бачити ролі Росії, яка якраз і заважає це зробити, нагадав йому Шамшур. Понад те, як наголосив Ілларіонов, який чітко назвав речі своїми іменами, мета російсько-української війни: Україна має залишитися під Путіним, або взагалі перестати існувати.
Лінкявічус про це каже не так категорично. За його словами, мета Путіна: не дати Україні рухатися до ЄС, а також він хоче підірвати єдність в ЄС і НАТО.
• Водночас він зазначив, що зараз стоїть питання, як ми сприймаємо ситуацію. «Якщо ми нічого не робимо, то це провокує агресію», — наголосив він. На його думку, Захід зробив велику помилку, не надавши Україні ПДЧ на саміті НАТО у Бухаресті, що Росія сприйняла як бездіяльність, і це спровокувало її агресію спочатку щодо Грузії, а потім щодо України.
Литовський міністр також нагадав, що 2008 року ЄС зробив сильну заяву щодо Росії за її дії в Грузії, але через кілька місяців знову почав вести справу, як зазвичай. «Урок нами не було вивчено, а інші зробили відповідні висновки», — сказав Лінкявічюс. Він висловив переконання, що агресію Росії може зупинити вільна Росія.
• Ще на першій панелі у своєму виступі із зали колишній радник Путіна Ілларіонов зазначив, що в Росії вважають блефом санкції Заходу, і що це не серйозно. «Треба думати, яка мета санкцій, чого хоче досягти Захід?» — наголосив він.
Лінкявічус вважає, що санкції — це не той інструмент, щоб сподівалися, що Росії змінить поведінку до України на сході. Понад те, додав він, треба запроваджувати заборону на експорт озброєнь. «Бо я не уявляю, як побудований французами вертольотоносець «Севастополь» може увійти в це місто?» — сказав литовський міністр.
Натомість Ян Бжезинський вважає, що Путіна може зупинити наступне.
По-перше, не можна обмежуватися лише економічними засобами, а й треба застосовувати військовий компонент. По-друге, потрібно надати Україні військову допомогу, щоб вона могла захищатися. По-третє, забезпечити можливість для відродження і модернізації України. Ян Бжезинський не погоджується з ідеєю більш відомого тезки Збігнева про фінляндизацію України. Це може лише заохотити Путіна до агресії і до того ж суперечить духу Майдану, та і чи буде він дотримуватися такої угоди, якщо її буде підписано.
Офіційній представник США заступник дежсекретаря Вікторія Нуланд заявила, що Росія вже заплатила за свої дії і заплатить ще більше, якщо не відступиться від політики агресії щодо України. Вона також зазначила: двері залишаються відкритими для деескалації, для дипломатії та діалогу, і вибір залишається за Росією. Як ми бачили, поки що вже три раунди санкцій не зупинили Путіна, і навряд чи взагалі можна очікувати серйозних санкцій з боку ЄС, оскільки багато країн євроспільноти побоюються, що санкції вдарять по їхній економіці, а своя сорочка, як відомо, завжди ближче.
• Мабуть, єдиним позитивом на цій конференції були слова історика Снайдера, який сказав: «Ми спостерігаємо відтворення української ідентичності». Завдяки подіям у Криму та на сході України люди пережили шок, додав він, зазначивши, що навіть у Росії розуміли, що ідентичність українців сильніша, і європейський порядок залежить від України.
Снайдер також вважає, що навряд чи хтось у майбутньому писатиме про розпад України. Але, мабуть, щоб цей прогноз історика збувся, Україні треба, як показали останні події, покладатися лише на себе.
