Схоже, Молдова стала першою із країн Східного партнерства, яка вже пожинає плоди, діючи згідно з принципом Європейського Союзу «що більше, то більше», який означає: що більше прогресу досягає країна на шляху євроінтеграції і проведення реформ, то більше Брюссель їй виділяє коштів чи надає преференцій.
Зокрема, однією з таких преференцій є надання Молдові безвізового режиму. Як повідомляє Moldova-inform, депутати Таня Файон і Маріан Жан Марінеску внесли до Комітету з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ Європарламенту пропозицію про скасування візового режиму для громадян Республіки Молдова, які мають біометричні паспорти. Очікують, що відповідне рішення буде ухвалено Європейським парламентом та Європейською радою до виборів у травні 2014 року. За словами доповідачів, запропоноване скасування віз для громадян Молдови зумовлено ?істотним прогресом, якого Республіка Молдова досягла за останні три з половиною роки. Адже Молдова стала єдиною країною Східного партнерства, яка виконала всі вимоги для скасування візового режиму. Разом з тим доповідачі уточнюють, що, «незважаючи на статус і становище, пов’язане із Придністров’ям, цей процес принесе користь громадянам країни, а європейська перспектива буде сприяти мирному врегулюванню придністровської проблеми». «Скасування віз для молдавських громадян є дуже важливим кроком до інтеграції Молдови з Європейським Союзом і визнанням зусиль, прикладених урядом Молдови», — заявив Марінеску.
Іншим проявом дії принципу «що більше, то більше» є те, що Комітет з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ Європарламенту затвердив доповідь європарламентаря Маріана Жана Марінеску про введення інструменту фінансової підтримки зовнішніх кордонів та віз. Фінансова підтримка Молдови 2014—2020 рр. складе 2,76 млрд євро.
Можна лише радіти за своїх сусідів, які через кілька місяців скористаються однією з переваг отримання безвізового режиму з ЄС. Це збільшення мобільності: пересування людей, комунікація й обмін культурною спадщиною, можливість для студентів і аналітиків навчатися й працювати за кордоном. Інше питання, чому ми відстаємо від Молдови, стартувавши майже одночасно з цією республікою 2010 року.
З одного боку, за останні два роки Україна здійснила певний прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації візового режиму (ПДВЛ). Але з іншого боку, як відзначають у представництві Єврокомісії, основна проблема — це забезпечення адекватного правового захисту проти дискримінації. І для цього необхідно зміцнити нормативно-правову базу, що регулює питання, пов’язані з боротьбою проти дискримінації. Також досі в Україні не створено антикорупційного бюро, не налагоджено випуску біометричних паспортів, а Міграційна служба не забезпечила створення реєстру цих паспортів, — зазначило джерело в Європейській комісії.
За умови, якщо наступного тижня парламент ухвалив би необхідні законопроекти, то Україна перейшла б до другої фази виконання ПДВЛ, — вважає співрозмовник. Під час цієї фази експерти з ЄК перевіряють практичне виконання законів і ефективність інституцій, створення яких передбачає цей план. І щойно вони дійдуть висновку, що законодавство виконується, інституції працюють, тоді можна очікувати рішення Європейської комісії, що Україні можна надати безвізовий режим.
Але ми не знаємо, — зізнався співрозмовник, — коли це може відбутися — ухвалення необхідних законів і загалом виконання умов, які є однаковими для всіх країн, для отримання безвізового режиму. «І ми можемо лише сказати, що м’яч знаходиться на полі України, і якщо це можна було виконати Молдові, то чому ні в Україні?» — сказав дипломат.
І зовсім дивними є заяви деяких політиків, зокрема першого віце-прем’єра Сергія Арбузова, який в уряді відповідає за європейську інтеграцію: дайте безвізовий режим — і ми потім виконаємо умови. «День» звернувся до молдовського та українського експертів, щоб пояснити, чому Молдові вдалося виконати умови для отримання безвізового режиму, а Україні — ні.
Оазу НАНТОЙ, програмний директор Інституту суспільної політики, Кишинів:
— Серед критеріїв не було нічого архіскладного. На момент, коли Молдові надали План дій щодо лібералізації візового режиму, вже було забезпечено видачу біометричних паспортів. Потрібно було лише реформувати прикордонну поліцію, забезпечити захист персональних даних. Звісно, у план було вписано боротьбу з корупцією. І в тому, що стосується лібералізації візового режиму, корупція зведена до мінімуму. Там застосовують інформаційні технології, і видача документів досить надійно захищена, з точки зору корупції. До цього додався політичний момент у тому сенсі, що Молдова зараз у досить складному становищі — наприкінці цього року чи на початку наступного мають відбутися парламентські вибори. І Молдова лише парафувала Угоду про асоціацію з ЄС, і нас очікує підписання та ратифікація. Для цього потрібно зберегти правлячу коаліцію аж до ратифікації цієї угоди та забезпечити позитивний імідж європейської перспективи, щоб на виборах відтворити цю правлячу коаліцію в тій чи іншій формі. Тому ЄС, враховуючи внутрішню ситуацію в Республіці Молдова, пішов назустріч, і це такий невеликий бонус для правлячої коаліції, щоб вона мала чим похвалитися перед виборцями.
Володимир ГОРБАЧ, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерт із питань зовнішньої та внутрішньої політики України:
— Президент України Віктор Янукович на саміті Україна — ЄС у травні 2010 року обіцяв виконати перший етап за рік, а не виконав за три. Відсутність належного бажання докладати зусиль у цьому і є головною причиною невиконання Україною навіть законодавчого етапу. А оскільки всього цього досягли аж до осені минулого року і не встигали виконати умови до Вільнюського саміту, щодо якого влада (перш за все, Президент) мала негативні плани, то на останньому етапі теж ніякого фінішного спурту не було. В принципі, хоч як це сумно, але відношення нинішнього Президента до перспективи безвізового режиму з Європейським Союзом приблизно дорівнює його бажанню підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Тобто цього бажання немає, і відтак немає результату.
Тепер очевидно, що електорат Президента, можливо, в цьому і не зацікавлений. І це вже не було б аргументом на користь Януковича.
Що ж до заяв деяких представників Партії регіонів про те, що все буде швидко зроблено, — так говорять, коли нічого сказати. Але я не виключаю, що можуть зробити. Думаю, зараз, на даний момент — доки не розв’язано політичної кризи всередині країни — до цього питання влада звертатися взагалі не буде. Можливо, на березневому саміті з ЄС, якщо він відбудеться, до цього моменту пару таких законів буде формально проголосовано в парламенті. Але це не означає, що ситуація зрушиться з місця. Більше того, вже зараз йдеться про відставку влади, а не про виконання нею якихось недороблених робіт.
