У найближчі 50 років населення землі збільшиться у півтора рази і становитиме 9 мільярдів чоловік. Такий висновок міститься у щорічній доповіді Демографічного фонду ООН, котрий займається проблемами народонаселення, повідомляє Бі-Бі-Сі. При цьому темпи зростання населення нашої планети трохи знижуються — адже за минулі 40 років нас стало вдвічі більше. Причому загальне зростання забезпечується зростанням населення бідних країн. 49 найбідніших країн уже не в змозі задовольнити найбільш основні потреби своїх громадян, кількість яких у найближчі 50 років може збільшиться втроє — з 668 мільйонів до майже двох мільярдів чоловік.
Одна з головних проблем країн, що розвиваються — нестача прісної води. До 2050 року, передбачають автори доповіді, 45% населення Землі не зможуть отримати необхідний для життя мінімум у 50 літрів прісної води на день. Сьогодні людство вже використовує 54% запасів прісної води, що є на планеті, майже дві третини йде для забезпечення потреб сільського господарства. До проблеми виснаження запасів прісної води додається ще й проблема забруднення водоймищ — у країнах, що розвиваються, 95% промислових відходів виливається у ріки й озера без істотного очищення. Ніколи раніше люди не досягали такої високої міри експлуатації природних ресурсів планети, говориться у доповіді, і якщо не вжити термінових заходів, то наслідки можуть бути катастрофічними.
Корінь проблеми, за словами авторів доповіді, — дуже швидке зростання населення бідних країн. Однак слабкий промінь надії полягає в емансипації жінок: у тому, що їх боротьба за контроль над народжуваністю поступово приводить до успіху навіть у бідних країнах. Близько 60% жінок світу мають доступ до тих або інших засобів попередження вагітності.
У нинішній доповіді ООН говориться, що поліпшення медичного обслуговування, зміцнення соціального становища жінок у суспільстві, надання їм більших прав у кінцевому результаті допоможе у боротьбі з бідністю. Однак для виконання прийнятої в Каїрі у 1994 році програми ООН з народонаселення потрібно до $17 мільярдів на рік. І якщо країни, що розвиваються, надають дві третини необхідної суми, то міжнародні організації і найбільш розвинені в індустріальному відношенні країни світу від участі у програмі практично самовідсторонилися.
Однак, на думку авторів доповіді ООН, проблема зростання населення найбідніших країн вже непокоїть розвинений світ, у якому починають розуміти, що це проблема планетарного масштабу, а не країн, що, власне, тільки розвиваються.
