І багаж американських президентів залишився практично тим самим — торговельні суперечки і протиракетна оборона. Щоправда, Клінтон намагається продати світові, а також Росії значно «м’якшу» — обмеженішу версію стратегічної оборонної ініціативи, яка тепер називається національна протиракетна оборона (НПО). Однак цей товар не хочуть купувати не лише традиційні противники цієї системи (Росія та Китай), а також і європейські союзники по НАТО. Європа побоюється, що НПО означатиме кінець підписаному 28 років тому договору ПРО і завдасть удару режимові непоширення ядерних озброєнь, а також започаткує гонку озброєнь. Побоювання європейців підсумував французький президент Жак Ширак, поставивши риторичне запитання: «Як можна переконати країни припинити нагромадження нових озброєнь, коли більш могутні держави заявляють про необхідність розробки нових військових технологій, що ставить під сумнів так важко досягнутий стратегічний баланс?»
Очевидно, що Клінтон не вирішить і суперечки щодо яловичини та бананів. Про це визнали в інтерв’ю АП американські урядовці, зазначивши, що не очікують прориву в цьому питанні. Як відомо, Всесвітньоторговельна організація раніше постановила, що ЄС повинен скасувати бар’єри на імпорт бананів, які продають американські компанії, американської яловичини, вирощеної за допомогою гормонів. Європейці вважають за краще терпіти штрафні санкції на загальну суму $ 310 млн. на рік. При щоденному торговельному обороті між ЄС та США в $1 млрд. це, мабуть, не дуже боляче.
Зі свого боку європейці теж мають претензії до свого заокеанського партнера. Вони стверджують, що американський уряд надає 6000 своїм компаніям, у першу чергу таким велетам як «Боїнг», «Дженерал моторс» та «Майкрософт» податкові знижки у розмірі $3.5 млрд. А це у багато разів перевищує американські штрафні санкції.
Оглядачі зазначають, що навряд чи Клінтон вирішить будь-яке із цих складних питань. У Москві, скоріше за все він теж не знайде підтримки обмеженого протиракетного щита. І, мабуть, єдиною перемогою для Клінтона під час свого останнього європейського турне стане згода Києва назвати точну дату закриття Чорнобильської АЕС. А так усі проблеми із Старим Світом достануться у спадок майбутньому американському президенту.
Тим часом португальські газети уже дали оцінку нинішньому президентові США, і вважають, що Білл Клінтон був добрим президентом для Європи.
ДО РЕЧІ
Під час вчорашнього телемост у з українськими журналістами американські урядовці розповідали про мету візиту президента США Білла Клінтона до України. Перш за все, за словами заступника спеціального радника держсекретаря з питань Нових Незалежних Держав Ден Фрід, Клінтон прибуде до Києва, щоб привітати свого стратегічного партнера. А також переконатися, чи просувається Україна як європейська держава у правильному напрямку. Американські посадовi особи зазначили, що ніхто не збирається проводити політику диктату стосовно України. Джон Тедстром, який у Раді національної безпеки відповідає за розвиток зв’язків із Україною, Росією та євроазійськими країнами, наголосив, що «майбутнє України творитиметься не у Вашингтоні, Брюсселі чи Бонні, а в Києві — це український вибір». Пан Тедстром, який часто відвідує нашу країну, вкотре похвалив український уряд за реформаторські програми. Бюджет він назвав найкращим за роки незалежності України. Тепер справа за реалізацією цих реформ, втілення їх у конкретні заходи. Його колега Ден Фрід, який тривалий час був послом США у Польщі і на власнi очi бачив перетворення польської економіки, наголосив, що економічні перетворення можуть відбутися лише із середини. Американці запевнили, що вони зацікавлені у тому, щоб двері до євроатлантичних структур залишалися відкритими для України. Однак ключем до них є реформи, а також — створення привабливого інвестиційного клімату. Пан Фрід запевнив кореспондента «Дня», що з приходом республіканської адміністрації принципи взаємин із Україною не зміняться. На інше запитання, чи не варто Штатам збільшити допомогу Україні на розвиток незалежних мас-медіа, пан Тедстром не дав конкретної відповіді, зазначивши, що добре розуміє важливість сильної незалежної преси, бо сам колись був журналістом. Проте разом з тим він пообіцяв взяти це питання до уваги...
На закінчення американські урядовці висловили упевненість, що Михайлівська площа, на якій пан Клінтон прочитає лекцію про майбутнє України, буде вщерть заповнена українськими громадянами. Адже зупинка в Києві — це останній пункт перебування Клінтона в Європі.
