Голос українського міністра закордонних справ почули і в Ізраїлі. Наміри України приєднатися до клубу країн-посередників у врегулюванні близькосхідного конфлікту починають більш-менш втілюватися в життя. Досить амбіційна пропозиція України палестинській та ізраїльській сторонам провести переговори саме в нашій державі тепер знайшла певну підтримку і в Ізраїлю.
Учора міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес на зустрічі з українським колегою Анатолієм Зленком у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку звернувся з проханням «зробити все можливе, щоб допомогти врегулювати конфлікт». Водночас він не виключив можливості скористатися «добрими послугами» України провести мирні переговори між Ізраїлем та Палестинською національною автономією на території нашої держави. «Ми вітаємо кроки, які здійснює Україна для врегулювання конфлікту на Близькому Сході», — відзначив ізраїльський дипломат. Раніше ідею проведення ізраїльсько-палестинських переговорів в Україні Анатолій Зленко висловив міністрові планування та міжнародного співробітництва Палестини Набілю Шаату, який відвідав Україну місяць тому. Шаат поставився до пропозиції схвально, хоч зауважив, що реалізація такого наміру залежатиме ще й від ізраїльської позиції.
Активізувала свої зусилля Україна на Близькому Сході порівняно недавно. Раніше посередницька «місія» Києва в далекому регіоні обмежувалася не дуже частими зустрічами українських представників із керівництвом Ізраїлю та Палестини. Більш помітною участь українців у врегулюванні стала з минулого року. Спочатку в Лівані розпочав свої роботи український саперний батальйон. Із часом у МЗС України запровадили посаду посланця на Близькому Сході. Минулого місяця в Києві відкрилося Представництво Палестинської Автономії. У вересні цього року указом українського президента було призначено повноважного представника України в близькосхідному врегулюванні.
Утім, політика Києва на Близькому Сході поки що переповнена таємницями. Попри дуже далеку перспективність співпраці українців із країнами регіону, інших дивідендів навряд чи слід очікувати. Окрім, можливо, сякої-такої згадки про хорошого партнера — Україну. Київ вже звик час від часу нагадувати про себе своїми посередницькими зусиллями. У «роль» українські дипломати увійшли під час своєї «непостійної» участі в Раді Безпеки ООН (однак задоволення це надається лише на два роки, і невдовзі Україні доведеться розпрощатися з місцем у престижному органі). Уже тривалий час Київ намагається допомогти примиритися абхазцям з грузинами та придністровцям з молдаванами. Однак обидва конфлікти перебувають на стадії «заморожених». Важко навіть припустити, що «по зубам» Україні виявиться близькосхідний вузол, який уже впродовж півсторіччя намагаються розв’язати країни з трохи більшою вагою у світовій дипломатії, аніж Київ.
Між тим, варто зауважити, що після 11 вересня помітно змінилося бачення урегулювання конфлікту на Близькому Сході Сполучених Штатів. Джордж Буш навіть заявив про створення незалежної палестинської держави. Згодом про свою підтримку заявила і Україна, наголошуючи, що вона просто нагадує свою позицію, та що Київ і раніше підтримував створення держави Палестина. Шимон Перес, до речі, позавчора уперше під час свого виступу на сесії Генасамблеї ООН також заявив про наявність широкої документальної бази для створення незалежної Палестини. За багатьма параметрами ситуація у світі складається на користь Палестинської Автономії. Американський уряд невдовзі має оголосити нові плани щодо миру в регіоні. Цілком імовірно, що погоду у цьому плануванні робитимуть мусульманські країни, чиєї підтримки так прагне зараз Вашингтон. Чи знайдеться місце в участі у нових планах для України?
КОМЕНТАР
Зеєв БЕН-АР’Є , радник-посланник Посольства Ізраїлю в Україні:
— Як Ізраїль оцінює зусилля України бути посередником в ізраїльсько-палестинських переговорах?
— Ми підтримуємо допомогу всіх тих, котрі можуть надати її в урегулюванні такого складного конфлікту, який майже щодня призводить до жертв серед наших громадян. Україна, виступаючи зі своїми ініціативами, підкреслює, що вони не підуть у розріз із зусиллями інших посередників у конфлікті, таких, як США, ЄС, Росія тощо. У такому ракурсі ми підтримуємо будь-яку допомогу та підтримку.
— В ізраїльської сторони ніколи не створювалося враження, що позиція Києва в близькосхідному урегулюванні більшою мірою пропалестинська?
— На це запитання мені дуже важко відповісти. Воно вимагає глибокого аналізу. Принаймні заяви наших керівників таких вражень не викликали.
— Чи готова Україна, на Вашу думку, до проведення переговорів між Палестиною та Ізраїлем?
— Цю ідею було висловлено п. Зленком на зустрічі з палестинським представником Набілем Шаатом. Однак її було лише озвучено, але не висунуто як конкретну пропозицію, скажімо, у контактах із нашим посольством. Я не впевнений, що в Ізраїлі цю ідею було до кінця розглянуто і опрацьовано, оскільки поки що вона має загальний характер. Думаю, після передачі Шимону Пересу її буде розглянуто з увагою. Тим часом, на мій погляд, справа не в приміщенні й навіть не в країні, де проводитимуться переговори, а в тому, щоб по суті був хоч якийсь успіх. А поки що безперервно тривають терористичні акти з боку палестинців. Насамперед, має бути припинено терор, і тоді ми зможемо вести переговори. А коли створиться платформа для ведення переговорів, думаю, і місце знайдеться. В будь якому разі, ми вдячні Україні.
