Стоянов вирішував питання про ліцензування болгарських товарів, насамперед ліків, в Україні й українських — у Болгарії. Також архіважливим для Софії є використання українських магістралей для транспортування товарів до Західної Європи — конфлікт у Косово примусив болгарську сторону переорієнтовувати транспортні потоки.
Чи стане візит пана Стоянова каталізатором для переходу від розмов про стратегічне партнерство до практичних дій? Нині товарообіг є, як для сусідів, кволим — 1998 року він становив $281,6 млн. (що на $21,8 млн. менше показників 1997 року). Працівники болгарського посольства казали, що їхня країна зацікавлена в будівництві в Полтаві лінії виробництва сигарет «Българтабак». А також вирішити проблему з болгарськими ліками — через неузгодженість питання про їхнє ліцензування вироби болгарських фармацевтів значною мірою витіснені з України конкурентами з інших країн. Окремим інтересом є постачання болгарського вина — те, що нині в нас продається, є або самопальним, або привезеним чи не контрабандою. Млявою також є співпраця у військово- технічній галузі, що офіційний Київ пояснює «обмеженими фінансовими можливостями обох сторін». Єдине чим, окрім ввічливих заяв про дружбу й партнерство, Україна й Болгарія можуть похвалитися, то це більш-менш успішною співпрацею в галузі культури й освіти. Працює Болгарський центр мови та інформації в Київському слов'янському університеті, цього року в Болграді Одеської області відкрито Центр болгарської культури, в цьому ж містечку є й болгарська гімназія. Окрім того, в Україні вчаться болгарські юнаки й дівчата, а наші — в Болгарії. Хоча й цього явно недостатньо — як- не-як, в нашій країні мешкає 250 тисяч етнічних болгар, і, за словами посла Болгарії в Україні Александра Димитрова, багато хто з них не знає болгарської літературної мови. Президент Стоянов під час свого візиту обговорить й це питання — під час відвідин Одеси він зустрінеться з українськими громадянами болгарського походження.
