Росія все ж таки погодилася сплачувати свої борги Паризькому клубу кредиторів. Після хлоп’ячої спроби не платити минулого місяця і гострої реакції на цю спробу з боку Європи — заступник міністра фінансів ФРН Кайє Кох-Везер навіть попередив, що Росію можуть виключити з «вісімки» — російський уряд усвідомив, що такою тактикою він лише погіршить взаємини із Заходом. Російські чиновники, які прибули до Берліна, обіцяють сплатити за узгодженим графіком. Всі роблять вигляд, що ніхто ні про що таке й не думав.
Однак це неправда. Сплата боргів не була закладена у бюджет 2001 року. Тепер міністерство фінансів гарячково відшукує гроші, щоб віддати їх кредиторам. Очевидно, доведеться переглянути бюджет цього року, вже затверджений Федеральними зборами і президентом. Скоротити певні соціальні програми. Відмовитись від багатьох економічних планів. Звичайно, минулий рік дозволив би Росії віддати прибутки від надзвичайно дорогої нафти — і не помітити цих 3 мільярдів. Однак де ж ці гроші? На це запитання частково відповів голова Рахункової палати екс-прем’єр Сергій Степашин, який пояснив, що величезна частина грошей пішла на Чечню і ці гроші варто було б виділити у бюджеті окремим рядком. «Війна є дорогою», — підкреслив Степашин. Взагалі, ситуація з боргами — яскравий приклад інфантилізму нового російського керівництва. Інфантилізму урядовців, які складали бюджет, чомусь сподіваючись, що Росії дозволять не сплачувати грошей. Інфантилізму президента та його оточення — людей, які бачать свою країну великою державою, марять її геополітичною роллю та зонами впливу, не усвідомлюючи — за це доведеться сплатити мільярдами доларів. Гроші, які могли дарувати молодій російській демократії, яка прагнула реформ і інтеграції з цивілізованим світом, не забудуть претендентці на роль супердержави із невгамовними амбіціями. Великі — платять. Цього року це 3 мільярди. У 2003 році буде вже 15... Можливо, ця цифра допоможе російському суспільству отямитись і усвідомити, що жити треба не амбіціями, а здоровим глуздом, а президентом обрати не чергового приборкувача Кавказу, а прихильника програми ринкових реформ і демократичного — не на словах! — суспільства. 15 мільярдів можуть стати сумою, яку доведеться сплатити за повернення у цивілізований світ...
