Відставка Федорова має принципове значення, позаяк після скандального виходу з уряду віце-прем’єра Олександра Шохіна, котрий не погодився з призначенням на пост міністра фінансів Михайла Задорнова, який працював на цій посаді у Черномирдіна й Кирієнка, Федоров залишався в кабінеті одним із небагатьох прихильників ліберальної економіки і, крім того, зберігав непогані особисті контакти в міжнародних фінансових організаціях. Хто тепер проводитиме переговори з МВФ і Світовим банком — рішуче незрозуміло. Крім того, Федоров був автором однієї з програм економічної стабілізації, і саме з його ім’ям зв’язували ідею «валютного управління» — тобто прив’язаності російського рубля до курсу однієї з провідних світових валют і забезпеченості наявністю цієї валюти в країні. Відставка Федорова означає й те, що тепер уряд Євгена Примакова спиратиметься на те, чого немає — на власні сили.
Вірогідно, зміниться й податкова політика: Федоров був не лише віце-прем’єром, а й вельми жорстким керівником Держподатслужби. Ім’я його наступника невідоме: останніми тижнями дедалі частіше говорили про депутата Держдуми від НДР Георгія Бооса, проте після того, як кабінет один за одним залишили два віце-прем’єри від НДР, навряд чи Євген Примаков ризикуватиме втретє. Серйозну фігуру на чолі Держподатслужби Росії ми навряд чи побачимо також тому, що звільнення з «Білого дому» Бориса Федорова продемонстрував: новий глава уряду побоюється навіть не фахівців, а особистостей. Їх у новому уряді тепер немає. І бути не повинно...
Москва
№186 30.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
