Мер Варшави стане наступним президентом Польщі. Після підрахунку 91,35% бюлетенів кандидат від консервативної партії «Право і справедливість» Лех Качинський отримав 54,47% голосів виборців, його ж суперник Дональд Туск, лідер партії «Громадянська платформа» — 45,53 % голосів.
Нагадаємо, що недавно на парламентських виборах отримала перемогу партія брата Леха Качинського Ярослава «Право і справедливість». Явка виборців недільного голосування знову була невисокою — 50%. Ярослав Качинський визнав Дональда Туска гідним суперником і заявив про свої наміри щодо якнайшвидшого створення коалійного уряду разом iз партією «Громадянська платформа». У свою чергу пан Туск визнав свою поразку. Передвиборні програми обох кандидатів були дуже схожі, тому поляки їх майже не відрізняли. Не зміниться ставлення офіційної Польщі й до Києва. Брати Качинські були запеклими прибічниками помаранчевої революції. Вони ж наполягають на подальшій розбудові тісних відносин із Києвом, майбутнє якого повинно бути пов’язане, за їхніми словами, з Євросоюзом і НАТО.
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
Міжнародний оглядач одного з найвпливовіших у Польщі тижневиків WPROST Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ відповів на запитання «Дня» з приводу виборів, що відбулися.
— Чому стався «збій» у прогнозах соціологічних служб, які спочатку провіщали перемогу Дональда Туска?
— Відверто кажучи, більшості експертів було очевидно ще два тижні тому, хто переможе. Вже тоді експерти-соціологи були впевнені, що виграє та людина, яка матиме підтримку сільських жителів. Було очевидно, що в такому випадку перемога опиниться на боці Леха Качинського. Тому жодного соціологічного сюрпризу не сталося. З політичного погляду, перемога Качинського також зрозуміла й логічна. Лех Качинський — людина, яка зверталася до тієї частини польського суспільства, яка отримувала середні чи низькі зарплати. Ці люди хотіли отримати гарантії, що державні структури про них не забудуть.
— За рахунок цього й отримав Качинський перемогу? Але як усе ж пояснити ті соцопитування, що говорили про перемогу Туска?
— Просто значна частина преси відверто підтримувала Дональда Туска. Тому коли представники соціологічних служб ставили запитання про те, за кого голосуватиме той чи інший респондент, то він, звичайно, відповідав: за Туска! Причина цього, швидше, підсвідома, суб’єктивна. Пересічний поляк вважав, що Туск — це свого роду елітарний вибір. Докладний аналіз соцопитувань, тим часом, вказував на перемогу Леха Качинського. Крім іншого, потрібно відзначити, що вперше за 15 років історії в Польщі відбувся справжній політичний діалог щодо майбутнього розвитку країни. Це не була конфронтація двох Польщ, це були просто дебати. Такі ж дебати сьогодні відбуваються по всій Європі: якій моделі суспільство надасть перевагу — ліберальній чи соціальній? Таким чином польські вибори відбувалися під загальноєвропейським політичним впливом.
— Що говорять у Польщі про майбутнє Квасневського?
— Є два шляхи. Олександр Квасневський — ще молода людина, якій ранувато йти на політичну пенсію. Перший шлях: йому пророчать посаду генерального секретаря ООН чи іншу міжнародну посаду високого рівня. Лех Качинський нещодавно у розмові зі мною підтвердив, що підтримуватиме міжнародну кар’єру Квасневського. Не виключено, що він не стане генсеком ООН, оскільки проти цього заперечують Китай і Росія. Якщо ж екс-президент не знайде роботу на міжнароднiй посадi, то тут можливий інший шлях: Квасневський може зайнятися об’єднанням лівих партій.
— Чи може щось змінитися у відносинах Польщі й України при новому президенті?
— Я переконаний, що відносини будуть не гірші, й сподіваюся, що вони поліпшаться. Лех Качинський дуже точно розуміє роль України, роль польсько-українського альянсу для Центральної Європи. Відносини з Україною будуть одним iз найголовніших напрямів зовнішньої політики президента Качинського.
