Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бразаускас повертається

5 липня, 2001 - 00:00

Альгірдасу Бразаускасу — 68 років. Саме він свого часу привів Литву до виходу з СРСР. Незважаючи на поразку на виборах 1990 року, коли правлячою партією став «Саюдіс» Вітаутаса Лансбергіса, Бразаускас залишався популярним і впливовим політиком. За три роки його обрали президентом Литви. Після того, як 1998 року Бразаускас несподівано відмовився брати участь у президентських виборах із словами, що настала пора поступитися дорогою більш молодим і здібним, пролунали голоси про кінець його політичної кар’єри. Однак Бразаускас, попри сподівання своїх противників, залишився у великій політиці, очоливши опозиційну Соціал-демократичну партію.

Соціал-демократи різко критикували економічну, зокрема, приватизаційну політику правого уряду на чолі з членом Ліберального союзу Паксасом. Його прагнення побудувати абсолютно вільну й максимально ринково орієнтовану економіку не знайшли підтримки навіть у союзників по урядовій коаліції. Соціал-демократи, в свою чергу, виступають за побудову «соціально орієнтованої ринкової економіки», яка б нагадувала знамениту скандинавську модель. Бразаускас обіцяє акцентувати увагу та зусилля уряду на соціальних програмах. «Ми продовжуватимемо життєво необхідні для країни реформи, — заявив Бразаускас. — А вступ Литви до ЄС та НАТО буде головним завданням роботи цього уряду».

Бразаускас, роль якого у наближенні Литви до ЄС та НАТО неможливо переоцінити, продовжує вважати, що Литва має стати членом ЄС та НАТО. На закиди опонентів про те, що колишньому першому секретарю Компартії буде непросто проводити проєвропейський курс зовнішньої політики Бразаускас відповідає нагадуванням, що саме за його президентства Литва подала заявку на вступ до ЄС.

Багато аналітиків схильні вважати, що Литва, як і Латвія та Естонія стануть членами НАТО ще не скоро. Причина — занепокоєння Росії перспективою безпосереднього сусідства з НАТО. Щоправда, деякі з експертів вважають, що на Празькому саміті НАТО 2002 року серед інших запрошених до вступу буде названо й одну з балтійських країн — у Вільнюсі сподіваються, що це буде саме Литва. Яка ніколи не мала жодних територіальних претензій до сусідів, ніколи не мала ускладнень iз Москвою через дискримінацію «російськомовних». Таким чином, Бразаускас має шанс стати першим із «старих», або ж «справжніх» комуністичних лідерів, який би провів свою країну від Радянського Союзу до Європейського та до НАТО.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: