Британські депутати не згодні з тим, що НАТО повільно «гине», однак парламентарії з Лондона переживають, що така доля може спіткати Альянс, якщо негайно не провести реформ. Комітет із оборони Палати представників британського парламенту вчора оприлюднив звіт, в якому народні обранці поділилися з громадськістю власним баченням майбутнього Організації Північноатлантичного договору. Принципово нового у ньому нічого немає, оскільки британська верхівка вже давно закликає уряди усіх країн-членів Альянсу до невідкладного реформування. Однак звертає увагу, що в Об’єднаному Королівстві переймаються долею НАТО фактично на всіх рівнях влади. Місяць тому власний меморандум щодо розвитку політично-військового союзу 19 країн оприлюднило міноборони Британії. І парламентський звіт може розглядатися як подальший розвиток теми. До речі, ініціатива утворення Ради НАТО — Росія («двадцятки») теж походить з Альбіону — її автором виступив наприкінці минулого року прем’єр- міністр Тоні Блер.
Аби НАТО діяло як життєздатна організація вище керівництво повинно прийняти якнайшвидше «мудрі рішення», включно з реформуванням військових та командних структур, переконані британські законодавці. У звіті вони рекомендують урядам європейських країн підвищити рівень витрат на оборонну сферу, оскільки нинішній стан у збройних силах Європи не йде в жодне порівняння з американськими, вважають у Лондоні. Це в свою чергу, мовиться у звіті, може створити перешкоди для рівноправної діяльності в НАТО Сполучених Штатах та європейських держав. Британські депутати сподіваються, що закласти фундамент натівському реформуванню може саміт Альянсу в Празі в листопаді цього року. Саме на ньому оголосять про нове розширення НАТО за рахунок приєднання країн із колишнього соцтабору. З одного боку, в НАТО побоюються, що таке розширення додасть організації зайвих проблем. Приміром, зараз активно мусуються чутки про можливе виключення з лав Альянсу Угорщини, яка стала членом НАТО тільки три роки тому, однак досі не змогла на належному рівні провести реформи у своїх збройних силах. З іншого боку, політичні інтереси підказують, що розширення має відбутися, причому з прийняттям не менш як шести з дев’яти країн-аспірантів. Натівці, правда, ламають при цьому голову над одним і тим же питанням, яких застережних заходів слід вжити, аби приплід із країн Центральної Європи, Балтії не став для Союзу смертельним тягарем. «Празький саміт стане випробуванням: або союзники досягнуть реального покращання діяльності Альянсу, або нова ініціатива стане просто ще одним помилковим початком», — йдеться у британському звіті.
Празький саміт, до речі, стане випробуванням і для України, яка два місяці тому заявила про свій намір розпочати рух в напрямку поетапної інтеграції до НАТО. Британці, схоже, до української ініціативи ставляться досить прихильно. Підтвердження цьому — недавній меморандум міністерства оборони Об’єднаного Королівства, в якому наголошується і робиться суттєве зауваження водночас: «Згідно з політикою відкритих дверей Україна в принципі може бути потенційним кандидатом на членство в НАТО — так само, як і інші країни-учасниці програми «Партнерство заради миру».
