Учора збройні сили Ізраїлю піддали ракетному обстрілу цивільний об’єкт на території Палестинської автономії — цементний завод, який, як твердять ізраїльські джерела, виробляв вибухові пристрої, що використовувалися проти ізраїльтян. Ще напередодні обстрілу Ліга арабських держав ухвалила резолюцію, яка закликає держави-члени організації до припинення контактів з Ізраїлем. Конфлікт, таким чином, виглядає настільки ж далеким від завершення, як і на його початку восени минулого року.
Коли ізраїльтяни відвернулися від Ехуда Барака за його нерішучість у припиненні конфлікту з палестинцями, цим скористався лідер «Лікуду» Аріель Шарон, перемігши на позачергових виборах прем’єр-міністра. Бараку приписували м’якотілість та поступливість у переговорах iз палестинцями, натомість Шарон запропонував жорстку політику, яка єдина могла б, на його думку, покласти край кровопролиттю. Між тим змін на близькосхідному «фронті» так і не сталося. У своїх діях Шарон, за незначним винятком, мало чим відрізнявся від свого попередника. І для бараківського уряду таким же характерним було блокування палестинських населених пунктів, не менш інтенсивно проводилася боротьба із зухвалими прибічниками Інтифади, от тільки такої міжнародної критики, як нині переживає Шарон, Баракові вдавалося уникати. Попри все Барак намагався знайти шляхи до вирішення конфлікту дипломатичними методами. Шарон же вирішив не розпочинати жодних переговорів (окрім деяких консультацій з представниками палестинської адміністрації), поки не завершиться насильство з боку ісламських терористичних організацій. Нинішній глава ізраїльського уряду, схоже, негласно взяв на озброєння у веденні своєї політики правило — відповідати на дії палестинців подібним же чином, але в кількадесят разів перевищуючи потужність зброї, використовуваної поборниками палестинської державності. На горизонті не видно ані найменшого променя мирних переговорів.
Йордансько-єгипетську ініціативу щодо припинення вогню обома сторонами на місяць, упродовж якого палестинці та ізраїльтяни мали б змогу хоч приблизно домовитися про мирне врегулювання конфлікту, не схвалили ні в Палестині, ні в Ізраїлі. Результати розслідування Міжнародної комісії ООН під керівництвом колишнього американського сенатора Джорджа Мітчела з рекомендаціями припинити розбудову нових єврейських поселень на палестинських територіях в Ізраїлі зустріли непривітно.
Розчарування першими політичними кроками Шарона прийшло так само швидко, як і стрімко зросла всенародна любов до його «бульдозерних» планів. («Бульдозером» його величають в ізраїльському політоточенні за його, сказати б, цілеспрямованість у досягненні цілей). Використання «у боротьбі з терористами» винищувачів-бомбардувальників Ф-16 навіть у Ізраїлі зустріли не зовсім радо. Газета «Хаарец», яка, правда, і до того славилася не особливою прихильністю до чинного прем’єра, назвала використання Ф-16 «політичним та військовим банкрутством уряду Шарона». Між тим у своїх коментарях негативно висловилися про застосування бомбардувальників видання, яких раніше не можна було запідозрити в конфліктуванні з представниками «Лікуду». Деякі експерти починають пророкувати ту ж «відставну» долю Шарону, що й Бараку. Екс-прем’єр, він же один із бажаючих стати главою уряду на останніх виборах Беньямін Нетаньягу, подейкують, вжен знову приглядається до прем’єрського крісла...
У ці дні з візитом до країн близькосхідного регіону відбув генеральний секретар ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Хав’єр Солана. Він висловився за негайне припинення вогню та за відновлення переговорів. Окрім роздратування, позиція високопосадового представника ЄС в обох сторін, схоже, не викликала. Найстрашнійшим ударом для Шарона може виявитися подальша конфронтація Вашингтона до його політики. Зникнення інтересу до близькосхідних подій в нинішньої американської адміністрації помітне. Якщо Сполучені Штати вирішать ще й засудити попередні й нинішні рішення уряду Шарона, то останній опиниться в не дуже завидному становищі.
